Алкогольна поліневропатія

Алкогольною поліневропатією називають токсичне ушкодження периферичної нервової системи в результаті хронічної етанолової інтоксикації. За статистикою, клінічно виражена алкогольна нейропатія розвивається більш ніж у 70% людей, що зловживають спиртними напоями протягом 5 і більше років. Однак безсимптомні форми хвороби, які виявляються за допомогою електронейроміографії, є у 97-100% осіб з алкогольною залежністю.

Причини і механізм розвитку

Провідну роль у розвитку алкогольної полінейропатії грає пряма токсична дія етилового спирту і продуктів його обміну (переважно ацетальдегіду) на периферичні нерви. Додатковим етіологічним фактором, який посилює дію алкоголю, є дефіцит вітамінів групи В (особливо вітаміну В1). Брак тіаміну і його похідних призводить до пригнічення синтезу і метаболізму нейромедіаторів, а також до порушення мієлінізації нервових волокон, що прискорює їх руйнування.

Основні причини гіповітамінозу вітаміну В1 (тіаміну):

• його недостатнє надходження з продуктами харчування;
• уповільнення всмоктування тіаміну в кишечнику під впливом етанолу;
• зменшення печінкових запасів вітаміну;
• порушення процесів перетворення тіаміну в його активну форму — тіаміну пірофосфат (ТПФ).

Алкогольна полінейропатія може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Розвиток хронічної форми хвороби обумовлений одночасним впливом відразу обох провокуючих чинників — етаноловою інтоксикацією і дефіцитом вітаміну В1. Що стосується гострої і підгострої невропатій, вони розвиваються головним чином в результаті різкої нестачі тіаміну.

Симптоми алкогольної поліневропатії

У клінічній практиці виділяють моторну, сенсорну і змішану форми алкогольної поліневропатії. Для кожної з них характерні свої типові симптоми і особливості:

1. Моторна форма характеризується розвитком периферичних парезів різного ступеня вираженості. Найчастіше страждають нижні кінцівки, а саме — великогомілковий і малогомілковий нерви. У людини порушується підошовне згинання пальців і стоп, для неї стає неможливою ходьба на носках. У багатьох хворих звисають стопи, через що при ходьбі їм доводиться високо піднімати ноги, щоб не зачіпати пальцями підлогу.
2. Для сенсорної форми поліневропатії характерні порушення чутливості в дистальних відділах кінцівок. Людину турбує оніміння, парестезії, почуття похолодання (або, навпаки, печіння) в області кистей і стоп. Як правило, порушення чутливості симетричні — по типу рукавичок або шкарпеток.
3. Змішана форма алкогольної нейропатії проявляється порушенням функцій відразу декількох груп нервів — чутливих, рухових і / або вегетативних. У багатьох хворих зустрічаються одночасно розлади чутливості, периферичні парези і вегето-судинні розлади (підвищена пітливість, блідість, синюшність шкіри долонь і стоп).

У більшості випадків алкогольна полінейропатія має хронічний перебіг. Гострі і підгострі форми хвороби зустрічаються вкрай рідко.

Діагностика і лікування

Основним методом діагностики хвороби є електронейроміографія — з її допомогою лікарі визначають ступінь ураження нервових волокон.

Лікування захворювання починають з відмови від вживання алкоголю і переходу на збалансоване харчування. При необхідності хворому проводять дезінтоксикаційну терапію, призначають гепатопротектори і антиоксиданти. Для купірування больового синдрому можуть використовувати анальгетики, антидепресанти і антиепілептичні препарати.

Всім хворим з алкогольною полінейропатією в обов'язковому порядку компенсують дефіцит вітамінів. Пріоритетним вважається парентеральне введення тіаміну та інших вітамінів групи В, а також аскорбінової, пантотенової і фолієвої кислоти, біотину. Багатьом пацієнтам також призначають препарати тіоктової кислоти (Берлітіон, Берлітон та інші).