Бесплатная линия 5900Бесплатная линия
Заказать списком Заказать списком
Є світло чи ні - наші аптеки працюють завжди!
anc

Алкогольная полиневропатия

Алкогольной полинейропатией называют токсическое повреждение периферической нервной системы в результате хронической этаноловой интоксикации. По статистике, клинически выраженная алкогольная невропатия развивается более чем у 70% людей, злоупотребляющих спиртными напитками на протяжении 5 и более лет. Однако бессимптомные формы болезни, выявляемые с помощью электронейромиографии, имеются у 97-100% лиц с алкогольной зависимостью.

Причины и механизм развития

Ведущую роль в развитии алкогольной полиневропатии играет прямое токсическое воздействие этилового спирта и продуктов его обмена (преимущественно ацетальдегида) на периферические нервы. Дополнительным повреждающим фактором, который потенцирует действие алкоголя, является дефицит витаминов группы В (особенно витамина В1). Нехватка тиамина и его производных приводит к угнетению синтеза и метаболизма нейромедиаторов, а также к нарушению миелинизации нервных волокон, что ускоряет их разрушение.

Основные причины гиповитаминоза витамина В1 (тиамина):

  • его недостаточное поступление с продуктами питания;
  • замедление всасывание тиамина в кишечнике под воздействием этанола;
  • уменьшение печеночных запасов витамина;
  • нарушение процессов преобразования тиамина в его активную форму — тиамина пирофосфат (ТПФ).

Алкогольная полинейропатия может иметь острое, подострое или хроническое течение. Развитие хронической формы болезни обусловлено одновременным воздействием сразу обоих провоцирующих факторов — этаноловой интоксикации и дефицита витамина В1. Что касается острой и подострой невропатий, они развиваются главным образом в результате резкой нехватки тиамина.

Симптомы

В клинической практике выделяют моторную, сенсорную и смешанную формы алкогольной полиневропатии. Для каждой из них характерны свои типичные симптомы и особенности.

  • Моторная форма характеризуется развитием периферических парезов разной степени выраженности. Чаще всего страдают нижние конечности, а именно — большеберцовый и малоберцовый нервы. У человека нарушается подошвенное сгибание пальцев и стоп, для него становится невозможной ходьба на носках. У многих больных свисают стопы, из-за чего при ходьбе им приходится высоко поднимать ноги, чтобы не задевать пальцами пол.
  • Для сенсорной формы полиневропатии характерны нарушения чувствительности в дистальных отделах конечностей. Человека беспокоит онемение, парестезии, чувство похолодания (или, наоборот, жжения) в области кистей и стоп. Как правило, нарушения чувствительности симметричны — по типу перчаток или носков.
  • Смешанная форма алкогольной нейропатии проявляется нарушением функций сразу нескольких групп нервов — чувствительных, двигательных и/или вегетативных. У многих больных встречаются одновременно расстройства чувствительности, периферические парезы и вегето-сосудистые расстройства (повышенная потливость, бледность, синюшность кожи ладоней и стоп).

В большинстве случаев алкогольная полинейропатия имеет хроническое течение. Острые и подострые формы болезни встречаются крайне редко.

Диагностика и лечение

Основным методом диагностики болезни является электронейромиография — с ее помощью врачи определяют степень поражения нервных волокон.

Лечение заболевания начинают с отказа от употребления алкоголя и перехода на сбалансированное питание. При необходимости больному проводят дезинтоксикационную терапию, назначают гепатопротекторы и антиоксиданты. Для купирования болевого синдрома могут использовать анальгетики, антидепрессанты и антиэпилептические препараты.

Всем больным с алкогольной полинейропатией в обязательном порядке восполняют дефицит витаминов. Приоритетным считается парентеральное введение тиамина и других витаминов группы В, а также аскорбиновой, пантотеновой и фолиевой кислоты, биотина. Многим пациентам также назначают препараты тиоктовой кислоты (Берлитион, Берлитон и другие).

Алкогольна поліневропатія

Алкогольною поліневропатією називають токсичне ушкодження периферичної нервової системи в результаті хронічної етанолової інтоксикації. За статистикою, клінічно виражена алкогольна нейропатія розвивається більш ніж у 70% людей, що зловживають спиртними напоями протягом 5 і більше років. Однак безсимптомні форми хвороби, які виявляються за допомогою електронейроміографії, є у 97-100% осіб з алкогольною залежністю.

Причини і механізм розвитку

Провідну роль у розвитку алкогольної полінейропатії грає пряма токсична дія етилового спирту і продуктів його обміну (переважно ацетальдегіду) на периферичні нерви. Додатковим етіологічним фактором, який посилює дію алкоголю, є дефіцит вітамінів групи В (особливо вітаміну В1). Брак тіаміну і його похідних призводить до пригнічення синтезу і метаболізму нейромедіаторів, а також до порушення мієлінізації нервових волокон, що прискорює їх руйнування.

Основні причини гіповітамінозу вітаміну В1 (тіаміну):

  • його недостатнє надходження з продуктами харчування;
  • уповільнення всмоктування тіаміну в кишечнику під впливом етанолу;
  • зменшення печінкових запасів вітаміну;
  • порушення процесів перетворення тіаміну в його активну форму — тіаміну пірофосфат (ТПФ).

Алкогольна полінейропатія може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Розвиток хронічної форми хвороби обумовлений одночасним впливом відразу обох провокуючих чинників — етаноловою інтоксикацією і дефіцитом вітаміну В1. Що стосується гострої і підгострої невропатій, вони розвиваються головним чином в результаті різкої нестачі тіаміну.

Симптоми

У клінічній практиці виділяють моторну, сенсорну і змішану форми алкогольної поліневропатії. Для кожної з них характерні свої типові симптоми і особливості.

  • Моторна форма характеризується розвитком периферичних парезів різного ступеня вираженості. Найчастіше страждають нижні кінцівки, а саме — великогомілковий і малогомілковий нерви. У людини порушується підошовне згинання пальців і стоп, для неї стає неможливою ходьба на носках. У багатьох хворих звисають стопи, через що при ходьбі їм доводиться високо піднімати ноги, щоб не зачіпати пальцями підлогу.
  • Для сенсорної форми поліневропатії характерні порушення чутливості в дистальних відділах кінцівок. Людину турбує оніміння, парестезії, почуття похолодання (або, навпаки, печіння) в області кистей і стоп. Як правило, порушення чутливості симетричні — по типу рукавичок або шкарпеток.
  • Змішана форма алкогольної нейропатії проявляється порушенням функцій відразу декількох груп нервів — чутливих, рухових і / або вегетативних. У багатьох хворих зустрічаються одночасно розлади чутливості, периферичні парези і вегето-судинні розлади (підвищена пітливість, блідість, синюшність шкіри долонь і стоп).

У більшості випадків алкогольна полінейропатія має хронічний перебіг. Гострі і підгострі форми хвороби зустрічаються вкрай рідко.

Діагностика і лікування

Основним методом діагностики хвороби є електронейроміографія — з її допомогою лікарі визначають ступінь ураження нервових волокон.

Лікування захворювання починають з відмови від вживання алкоголю і переходу на збалансоване харчування. При необхідності хворому проводять дезінтоксикаційну терапію, призначають гепатопротектори і антиоксиданти. Для купірування больового синдрому можуть використовувати анальгетики, антидепресанти і антиепілептичні препарати.

Всім хворим з алкогольною полінейропатією в обов'язковому порядку компенсують дефіцит вітамінів. Пріоритетним вважається парентеральне введення тіаміну та інших вітамінів групи В, а також аскорбінової, пантотенової і фолієвої кислоти, біотину. Багатьом пацієнтам також призначають препарати тіоктової кислоти (Берлітіон, Берлітон та інші).

Для лечения АЛКОГОЛЬНАЯ ПОЛИНЕВРОПАТИЯ: