Торадів - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Торасемід діє як діуретик, блокуючи реабсорбцію натрію та хлору у петлі Генлі. Діуретичний ефект досягає піку через 2-3 години після прийому та триває близько 12 годин. Ефективний при нирковій та серцевій недостатності, зменшуючи набряки та покращуючи функцію міокарда.

Фармакокінетика

Зв'язування із білками плазми перевищує 99%. Об'єм розподілу становить 16 л. Метаболізується до трьох метаболітів (М1, М3, М5). Період напіввиведення становить 3-4 години. Кліренс торасеміду – 40 мл/хв, ренальний кліренс – 10 мл/хв. Близько 80% виводиться із сечею. Основний метаболіт М5 не має діуретичного ефекту. Кліренс і t1/2 змінюються при нирковій та печінковій недостатності, але кількість речовини, що виводиться, залишається незмінною. Торасемід та його метаболіти майже не видаляються при гемодіалізі.

Склад та форма випуску

Активний інгредієнт торадів: торасемід.

Форма випуску торадів: розчин для ін'єкцій та таблетки.

В 1 мл розчину для ін'єкцій торадів міститься 5 мг торасеміду.

Допоміжні інгредієнти торадів:

поліетиленгліколь 400;
трометамін;
гідроксид натрію;
вода для ін'єкцій.

Фізико-хімічні властивості торадів: прозорий безбарвний розчин.

Торадів може бути упакований наступним чином:

5 флаконів по 4 мл у контурній комірковій упаковці; 1 контурна коміркова упаковка в картонній коробці.

5 ампул по 4 мл у блістері; 1 блістер у картонній коробці.

5 ампул по 4 мл у картонній коробці з перегородками.

В одній таблетці торадів міститься 10 мг торасеміду.

Інші компоненти препарату торадів:

моногідрат лактози;
прежелатинізований крохмаль;
безводний колоїдний діоксид кремнію;
магнію стеарат.

Основні фізико-хімічні характеристики торадів: білі круглі таблетки з насічкою з одного боку для поділу.

Торадів у формі таблеток упакований по 10 штук у блістері і вкладений у картонну коробку №30.

Показання до застосування

Торадів рекомендується для лікування набряків та/або накопичення рідини, спричинених серцевою недостатністю, у випадках, які потребують внутрішньовенного введення препарату, наприклад, при набряку легень через гостру серцеву недостатність.

Торадів купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини, препаратів сульфонілсечовини або до одного з допоміжних компонентів препарату;
ниркова недостатність з анурією;
печінкова кома чи прекома;
артеріальна гіпотензія;
гіповолемія;
гіпонатріємія;
гіпокаліємія;
гострі порушення сечовипускання, наприклад, через гіпертрофію передміхурової залози;
період грудного вигодовування.

Особливості застосування

Діти

Торадів не рекомендується для застосування у дітей та підлітків через нестачу клінічного досвіду.

Достовірних даних про вплив торасеміду на ембріон та плід у людини немає, але він проникає через плацентарний бар'єр. Його застосовують при вагітності тільки за життєво важливими показаннями та в мінімально можливих дозах.

Діуретики не рекомендуються для стандартного лікування артеріальної гіпертензії або набряків у вагітних, оскільки можуть знизити перфузію плаценти та негативно вплинути на розвиток плода.

При застосуванні препарату торадів у вагітних із серцевою або нирковою недостатністю необхідно ретельно контролювати електроліти, гематокрит та розвиток плода.

Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко у тварин чи людини, тому ризик для новонароджених/грудних дітей не виключено.

У період лактації застосування лікарського засобу торадів протипоказане, і при необхідності його застосування годування груддю слід припинити.

Побічні ефекти

Метаболізм/електроліти:

часто спостерігаються посилення метаболічного алкалозу, м'язові спазми (особливо на початку лікування), підвищення рівня сечової кислоти, глюкози, холестерину та тригліцеридів у крові. Гіпокаліємія може виникнути при безкалієвій дієті, блювоті, проносі, надмірному застосуванні проносних засобів або при хронічній дисфункції печінки. Залежно від дози і тривалості лікування можуть виникнути порушення водно-електролітного балансу, такі як зниження об'єму крові, низький рівень калію або натрію.

Серцево-судинна система:

дуже рідко зустрічаються тромбоемболічні ускладнення, сплутаність свідомості, артеріальна гіпотензія, а також порушення кровообігу та серцевої діяльності, включаючи ішемію серця та мозку, що може призвести до аритмії, стенокардії, інфаркту міокарда або синкопе через можливу гемоконцентрацію.

Травна система:

часто виникають розлади травлення, такі як відсутність апетиту, метеоризм, біль у шлунку, нудота, блювання, пронос, запор;
дуже рідко може розвинутись панкреатит.

Нирки та сечовивідні шляхи:

рідко спостерігається підвищення рівня креатиніну та сечовини у крові, позиви до сечовипускання. При значній втраті води та електролітів, викликаної надлишком сечі, особливо на початку лікування та у літніх пацієнтів, можуть виникати зниження артеріального тиску, головний біль, астенія та сонливість. У пацієнтів з порушеннями сечовипускання, такими як гіпертрофія простати, підвищене утворення сечі може призвести до затримки та надмірного розтягування сечового міхура.

Печінка:

часто спостерігається підвищення рівня деяких печінкових ферментів, таких як гамма-глутамілтранспептидаза у крові.

Імунна система:

дуже рідко виникають алергічні реакції, включаючи свербіж, екзантему, фотосенсибілізацію та тяжкі шкірні реакції. Після внутрішньовенного введення можуть бути гострі, потенційно небезпечні для життя реакції гіперчутливості, такі як анафілактичний шок.

Кров та кровотворна система:

дуже рідко спостерігається зниження кількості тромбоцитів, еритроцитів та/або лейкоцитів внаслідок гемоконцентрації.

Загальні вияви та реакції у місці введення препарату:

часто проявляються біль голови, запаморочення, підвищена стомлюваність і загальна слабкість (особливо на початку лікування);
рідко можуть спостерігатися сухість у роті та неприємні відчуття у кінцівках (парестезія);
дуже рідко можливі порушення зору, дзвін у вухах та втрата слуху. Частота місцевих реакцій після ін'єкцій невідома.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Торасемід може посилювати ефект інших антигіпертензивних препаратів, включаючи інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, що може призвести до надмірного зниження артеріального тиску при їх спільному застосуванні.

При сумісному прийомі з препаратами дигіталісу дефіцит калію, спричинений діуретиками, може посилювати побічні дії обох препаратів.

Торасемід також може знижувати ефективність антидіабетичних засобів.

Пробенецид та нестероїдні протизапальні засоби (такі як індометацин та ацетилсаліцилова кислота) можуть знижувати його діуретичну та антигіпертензивну дію.

При лікуванні саліцилатами у високих дозах торасемід може збільшувати їхню токсичність для центральної нервової системи.

При застосуванні високих доз торасеміду може посилюватись його ототоксична та нефротоксична дія при використанні аміноглікозидних антибіотиків (таких як канаміцин, гентаміцин, тобраміцин) та цитостатичних засобів на основі платини, а також нефротоксичність цефалоспоринів.

Торасемід може посилювати дію теофіліну та курареподібних препаратів, посилювати втрату калію при використанні проносних та глюкокортикоїдів, підвищувати концентрацію літію в крові та знижувати судинозвужувальну дію катехоламінів. Спільне застосування з холестираміном знижує всмоктування та ефективність торасеміду.

Блок FAQ

Навіщо застосовують торадів?

Показання для застосування препарату торадів:

Лікування набряків та/або випотів, пов'язаних із серцевою недостатністю, особливо у випадках, коли потрібне внутрішньовенне введення препарату, наприклад, при набряку легень, спричиненому гострою серцевою недостатністю.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua