Торадів розчин для ін'єкцій 5 мг/мл флакон 4 мл №5

Розчин для ін'єкцій «торада» застосовується для лікування набряків і / або випотів, спричинених серцевою недостатністю, якщо необхідно внутрішньовенне застосування лікарського засобу, наприклад, в разі набряку легенів внаслідок гострої серцевої недостатності.

Склад

Діюча речовина - torasemide (1 мл розчину для ін'єкцій містить торасеміду 5 мг).

Допоміжні речовини: поліетиленгліколь 400, трометамин, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

Спосіб застосування

Дорослі. Лікування необхідно починати з прийому разової дози 2 мл препарату «торада», що еквівалентно 10-ти мг торасеміду на добу. Якщо ефект недостатній, то разову дозу можна збільшити до 4-х мл препарату препарату «торада», що еквівалентно 20-ти мг торасеміду. Якщо ефект і в цьому випадку буде недостатнім, можна застосувати короткочасну (протягом не більше 3-х діб) терапію з введенням добової дози 8 мл препарату «торада», що еквівалентно 40-ка мг торасеміду.

Гострий набряк легенів. Лікування потрібно починати з внутрішньовенного введення разової дози 4 мл препарату «торада», що еквівалентно 20-ти мг торасеміду. Залежно від ефекту, цю дозу можна повторити з інтервалом в 30 хвилин. Забороняється перевищувати максимальну добову дозу 20 мл препарату «торада», що еквівалентно 100 мг торасеміду.

Розчин для ін'єкцій вводити внутрішньовенно, повільно. Забороняється вводити розчин внутриартериально. Вводити тільки чистий розчин. При тривалому застосуванні внутрішньовенне введення необхідно якомога швидше замінити на пероральне застосування, оскільки внутрішньовенне застосування торасеміду не рекомендується проводити більше 7-ми діб.

Особливості застосування

Вагітні

Достовірних даних щодо впливу торасеміду на ембріон і плід у людини немає. Торасемід проникає через плацентарний бар'єр. Тому препарат застосовують в період вагітності тільки за життєвими показаннями та в мінімально можливої ефективної дозі.

Діти

Не слід застосовувати торасемід дітям і підліткам у зв'язку з відсутністю достатнього клінічного досвіду.

Водії

Навіть за умови належного застосування торасемід може негативно впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Це багато в чому стосується таких випадків, як початок лікування, збільшення дози препарату, заміна лікарського засобу або призначення супутньої терапії. Тому при застосуванні торасеміду треба бути дуже обережним при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Передозування

Типова симптоматика невідома. Передозування може викликати сильний діурез, у тому числі ризик надмірної втрати води та електролітів, сонливість, аментивний синдром (одна з форм порушення свідомості), симптоматичну артеріальну гіпотензію, серцево-судинну недостатність і розлади з боку травної системи.

Лікування передозування. Специфічний антидот не відомий. Симптоми інтоксикації зникають, як правило, при зниженні дозування і скасування лікарського засобу та при відповідному заміщенні рідини та електролітів (слід проводити контроль). Торасемід не виводиться з крові за допомогою гемодіалізу.

Лікування в разі гіповолемії: заміщення об'єму рідини.

Лікування в разі гіпокаліємії: призначення препаратів калію.

Лікування серцево-судинної недостатності: положення лежачи пацієнта, при необхідності призначити симптоматичну терапію.

Анафілактичний шок (невідкладні заходи). При першій появі шкірних реакцій (кропив'янка, почервоніння шкіри), збудженого стану хворого, головного болю, підвищеної пітливості, нудоти, ціанозу необхідно проводити катетеризацію вени; пацієнта покласти в горизонтальне положення, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень. У разі необхідності можливе застосування адреналіну, розчинів, що заміщують об'єм рідини, глюкокортикоїдних гормонів.

Побічні ефекти

Метаболізм / електроліти. Часто (1/100 - <1/10) - посилення метаболічного алкалозу. Спазми м'язів (особливо на початку лікування). Підвищення концентрації сечової кислоти та глюкози в крові, а також холестерину та тригліцеридів. Гіпокаліємія при супутній бескаліевой дієті, при блювоті, проносі, після надмірного застосування проносних засобів, а також у пацієнтів з хронічною дисфункцією печінки. Залежно від дозування та тривалості лікування можливі порушення водно-електролітного балансу, наприклад гіповолемія, гіпокаліємія та / або гіпонатріємія.

З боку травної системи. Часто (1/100 - <1/10) - множинні розлади травної системи (особливо на початку лікування), в тому числі відсутність апетиту, метеоризм, біль у шлунку, нудота, блювота, пронос, запор.

З боку печінки. Часто (1/100 - <1/10) - підвищення концентрації деяких печінкових ферментів (гама-глутамілтранспептидази) в крові.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.