Флоксіум

Флоксиум - Фармакологічні властивості

Флоксіум, як представник фторхінолонів, має широкий спектр антибактеріальної дії за рахунок швидкого бактерицидного ефекту. Він пригнічує активність бактеріального ферменту ДНК-гірази, що призводить до неможливості розмноження бактерій. Цей препарат ефективний проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, включаючи неферментуючі та атипові мікроорганізми, але не діє на спірохети.

Флоксіум активний проти багатьох видів бактерій, таких як Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, анаероби та інші, але не має постійної ефективності проти деяких видів, включаючи Staphylococcus haemolyticus, Burkholderia cenocepacia та певні анаероби.

Після перорального прийому флоксіум швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, досягаючи максимальної концентрації у крові через годину. Більшість препарату зв'язується з білками плазми, але метаболізм в організмі мінімальний. Левофлоксацин, основний активний компонент, виводиться із організму переважно через сечу.

Отже, флоксіум блокує розмноження бактерій, надаючи ефективну антибактеріальну дію, та її активність поширюється на безліч видів бактерій, що робить його корисним у лікуванні різних інфекцій.

Склад та форма випуску

Основна діюча речовина препарату флоксіум: левофлоксацин.

Лікарська форма: таблетки, покриті плівковою оболонкою та розчин для інфузій.

Кількість левофлоксацину в одній таблетці: 500 мг левофлоксацину гемігідрату.

Додаткові компоненти: 

• кросповидон (поліпласдон XL);
• мікрокристалічна целюлоза;
• картопляний крохмаль;
• тальк;
• гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза);
• натрію лаурилсульфат;
• натрію крохмальгліколят (тип А);
• кальцію стеарат Y3(O2);
• гіпромелоза;
• лактоза;
• моногідрат;
• діоксид титану (Е 171);
• поліетиленгліколь;
• оксид заліза жовтий (Е 172).

Фізико-хімічні властивості: таблетки мають кремувато-жовтий колір, овальну форму з опуклою поверхнею, з одного боку є риска, а з іншого — тиснення «КМП». При розрізі видно ядро жовтого кольору.

Таблетки упаковані по 5,10 штук у картонну коробку.

У 100 мілілітрах розчину міститься 512,46 міліграм левофлоксацину гемігідрату, що еквівалентно 500,0 міліграмам левофлоксацину.

Крім того, до складу входять натрію хлорид, натрію гідроксид, концентрована хлористоводнева кислота та вода для ін'єкцій.

Цей розчин є розчином для інфузій, який має такі основні фізико-хімічні властивості: прозорість і жовто-зелений відтінок.

Препарат упакований по 100 мл у флакони, які вкладені у картонну коробку №1.

Показання до застосування

Флоксіум - препарат для лікування легких та помірних інфекцій, викликаних мікроорганізмами, які реагують на левофлоксацин.

Він може застосовуватися при гострому синуситі, загостренні хронічних бронхітів, пневмонії, інфекціях сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит), інфекціях шкіри та м'яких тканин, а також при хронічному та бактеріальному простатиті.

Флоксиум купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

• Висока чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або компонентів препарату;
• наявність епілепсії;
• попередні випадки пошкодження сухожиль, пов'язані з попереднім застосуванням фторхінолонів;
• дитячий вік;
• період вагітності та лактації.

Особливості застосування

Діти.

Використання препарату флоксіум не рекомендується для дітей та підлітків через можливість негативного впливу на хрящі суглобів.

Інформація про використання левофлоксацину у період вагітності обмежена. Через відсутність досліджень у людей та можливого впливу хінолонів на суглобовий хрящ у організмі, що розвивається, застосування препарату флоксіум протипоказане у вагітних і жінок, що годують.

Якщо вагітність встановлена під час прийому препарату флоксіум, важливо повідомити про це лікаря.

Препарат також не рекомендується для використання у період грудного вигодовування.

Інформація про виділення левофлоксацину у грудне молоко є недостатньою, хоча інші фторхінолони можуть виділятися у грудне молоко. Враховуючи відсутність досліджень на людях і можливі ризики пошкодження суглобового хряща при використанні фторхінолонів, застосування препарату флоксіум жінкам, що годують, також не рекомендується.

Побічні ефекти

При застосуванні препарату флоксіум можлива поява небажаних реакцій з боку організму.

Інфекції та інвазії: 

• грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, та розмноження інших стійких мікроорганізмів.

Система крові та лімфатична система: 

• такі як лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія та інші реакції, такі як агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія, для яких частота невідома.

Імунна система: 

• включаючи ангіоневротичний набряк, гіперчутливість та інші реакції, частота яких невідома.

Метаболізм та харчування: 

• такі як анорексія, гіпоглікемія, та гіперглікемія, частота якої невідома.

Психічні розлади: 

• від безсоння до психотичних розладів, депресії та інших, частота яких може бути невідома.

Нервова система: 

• включаючи біль голови, запаморочення, сонливість, судоми та інші, для яких може бути невідома частота появи.

Органи почуттів: 

• затуманювання зору, порушення слуху та інші, котрим частота іноді невідома.

Органи серцево-судинної системи: 

• такі як тахікардія, серцебиття, гіпотензія та інші.

Дихальна система: 

• включаючи бронхоспазм, задишку та алергічний пневмоніт, для яких частота іноді невідома.

Шлунково-кишковий тракт: 

• діарея, нудота, блювання та інші реакції, для яких може бути невідома частота появи.

Шкіра та підшкірні тканини: 

• висипання, свербіж, кропив'янка та інші реакції, що іноді виникають навіть після першої дози препарату.

Система кісток, м'язів та сполучної тканини: 

• артралгія, міалгія, ураження сухожиль та інші реакції, для яких частота може бути невідома.

Нирки та сечовидільна система: 

• підвищені показники креатиніну в плазмі, гостра ниркова недостатність та інші реакції.

Загальні розлади: 

• астенія, підвищення температури тіла та інші реакції.

Крім того, відмічені дуже рідкісні, довгострокові та потенційно незворотні побічні ефекти, що впливають на різні системи організму, такі як тендиніт, розрив сухожиль, артралгія, нейропатії та інші, що виникають у пацієнтів, які приймають хінолони та фторхінолони.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Вплив солей заліза, цинку, антацидів, що містять магній та алюміній, а також диданозину знижує засвоєння левофлоксацину.

Спільне вживання фторхінолонів з полівітамінами, що містять цинк, знижує їх засвоєння при пероральному прийомі.

Рекомендується приймати таблетки флоксіум не раніше ніж через 2 години після прийому препаратів з дво- або тривалентними катіонами, таких як солі заліза або антациди з магнієм або алюмінієм.

Кальцію карбонат має мінімальний вплив на засвоєння левофлоксацину.

Сукральфат значно знижує біодоступність левофлоксацину. У разі необхідності одночасного прийому сукральфату та левофлоксацину рекомендується приймати сукральфат не менше ніж через 2 години після левофлоксацину.

При сумісному використанні левофлоксацину з пробенецидом або циметидином знижується нирковий кліренс левофлоксацину на 24% та 34% відповідно, що пов'язано з блокуванням канальцевої секреції левофлоксацину. Необхідно бути обережним у разі використання цих ліків з левофлоксацином у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Однак, левофлоксацин не має клінічно значущого впливу на фармакокінетику інших препаратів, таких як карбонат кальцію, дигоксин, глібенкламід та ранітидин.

Левофлоксацин може впливати на деякі ліки.

Наприклад, збільшує T ½ циклоспорину на 33%.

При паралельному прийомі з антагоністами вітаміну К необхідний контроль коагуляційних показників, оскільки може виникнути кровотеча.

Також слід проявляти обережність при поєднанні з ліками, що подовжують інтервал QT.

Але добре, що їжа не впливає на засвоєння таблеток флоксіум з левофлоксацином.

Блок FAQ

Від чого приймають препарат флоксіум?

Флоксіум призначений для лікування легких та помірних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину. Це включає гострий синусит, загострення хронічних бронхітів, пневмонії, інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрит), інфекції шкіри та м'яких тканин, хронічний та бактеріальний простатит.

Як приймати флоксіум?

Флоксіум слід ковтати повністю з достатнім об'ємом рідини, не розжовуючи. Для точного дозування таблетку можна розділити по насічці. Їх можна використовувати незалежно від часу їди.

Використана література

compendium.com.ua

likicontrol.com.ua

mozdocs.kiev.ua