Аритміл

Аритміл - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Аміодарон має антиаритмічну дію шляхом зміни фаз потенціалу дії міокардіоцитів. Він блокує калієві та кальцієві канали, уповільнює провідність в AV-вузлі та знижує автоматизм синусного вузла. Також блокує натрієві канали та уповільнює вхідний натрієвий потік. Аміодарон блокує α- та β-адренорецептори, уповільнюючи провідність та знижуючи автоматизм серцевих клітин. Збільшує рефрактерний період міокарда та уповільнює проведення збудження у додаткових передсердно-шлуночкових шляхах. Антиангінальна дія обумовлена зниженням споживання кисню міокардом за рахунок зменшення серцевого ритму та артеріального тиску. Після відміни препарату його дія зберігається кілька днів або тижнів.

Фармакокінетика

Аміодарон має великий обсяг розподілу і накопичується в різних тканинах, включаючи жирові відкладення, печінку, селезінку та легені. Він виводиться з організму протягом кількох днів, а стабільна концентрація досягається за кілька місяців, залежно від особливостей пацієнта. Препарат виводиться з жовчю та калом, а метаболіти вивільняють йод, який виводиться із сечею у вигляді солей.

Склад та форма випуску

Аритміл випускається у двох медичних формах: 

• таблетки для перорального застосування;
• розчин для ін'єкцій.

Аритміл містить діючу речовину – аміодарону гідрохлорид у кількості 200 мг на одну таблетку (з розрахунку на суху вагу 100% речовини).

Додаткові складові включають:

• кукурудзяний крохмаль;
• мікрокристалічну целюлозу;
• кальцію стеарат;
• повідон;
• лактозу моногідрат.

Таблетки аритміл 200 мг упаковані в блістери та поміщені у картонну коробку №20 та №50.

Аритміл у формі розчину для ін'єкцій також має активний компонент гідрохлорид аміодарону.

Кожен мілілітр розчину містить 50 міліграм діючої речовини гідрохлориду аміодарону.

Додаткові компоненти: 

• полісорбат 80;
• бензиловий спирт;
• очищена вода для ін'єкцій.

Аритміл розчин для ін'єкцій представлений в ампулах по 3 мл №5 у картонній коробці.

Показання до застосування

Аритміл застосовується при тахіаритміях, пов'язаних з WPW, фібриляції та тріпотіння шлуночків, коли інші ліки не підходять. Таблетки використовуються для серйозних, життєзагрозних порушень ритму, якщо інші препарати не допомагають або протипоказані, під наглядом фахівця або стаціонару. Розчин для ін'єкцій використовується при тяжких порушеннях ритму, недоцільних для перорального прийому, включаючи синдром WPW та серцеві порушення, що потребують реанімації через фібриляцію шлуночків. 

Аритміл купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Аритміл у таблетках та розчині для ін'єкцій мають ряд протипоказань до використання:

Алергія та гіперчутливість: 

• Протипоказані при гіперчутливості до йоду, аміодарону або інших компонентів препарату.

Серцеві проблеми: 

• не можна використовувати при синусової брадикардії, синоатріальній блокаді (за винятком пацієнтів зі штучним водієм ритму), високого ступеня AV-блокади та тяжких порушеннях внутрішньошлуночкової провідності (блокада 2-ї та 3-ї ніжок пучка Гісса). Протипоказані також у пацієнтів із синдромом слабкості синусного вузла за відсутності штучного водія ритму.

Поліморфна шлуночкова тахікардія: 

• не можна використовувати у поєднанні з препаратами, здатними викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу "torsade de pointes".

Порушення функції щитовидної залози: 

• препарати протипоказані при порушенні функції щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз та гіпертиреоз.

Вагітність та грудне вигодовування: 

• препарати заборонені під час вагітності та періоду грудного вигодовування.

Розчин для ін'єкцій: 

• його застосування протипоказане при циркуляторному колапсі, вираженій артеріальній гіпотензії, кардіоміопатії, декомпенсованій серцевій недостатності та тяжкій дихальній недостатності. Також не рекомендується використовувати у дітей віком до 3 років, за винятком випадків кардіопульмональної реанімації у випадках резистентної шлуночкової фібриляції.

Особливості застосування

Діти

Контрольовані клінічні дослідження безпеки та ефективності використання аритміл для лікування дітей не проводились.

Через вплив препарату аритміл на щитовидну залозу плода його використання під час вагітності не рекомендується, крім особливих випадків.

Аміодарон також виділяється з грудним молоком у великих кількостях, тому жінкам, які годують груддю, слід припинити грудне вигодовування за необхідності приймати препарат аритміл протягом лікування.

Побічні ефекти

Частота виникнення та класифікація побічних реакцій аміодарону поділяються по органам та системам таким чином:

Кров та лімфатична система:

• дуже рідко: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, гранульоми кісткового мозку.

Кардіальні розлади:

• часто – брадикардія;
• нечасто: аритмії, порушення провідності (синоатріальна блокада, AV-блокада).

Ендокринні розлади:

• часто: гіпотиреоїдизм, гіпертиреоїдизм;
• іноді виникає синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH), але це вкрай рідко.

Офтальмологічні розлади:

• дуже часто: мікро відкладення на рогівці;
• рідко трапляється захворювання - невропатія або неврит зорового нерва, яке може вести до втрати зору.

Шлунково-кишкові розлади:

• дуже часто: нудота, блювання, дисгевзія.

Гепатобіліарна система:

• найчастіше підвищення активності трансаміназ;
• часто: гострі розлади функції печінки, іноді фатальні.

Нервова система:

• часто: екстрапірамідний тремор, жахливі сновидіння, порушення сну;
• дуже рідко: мозочкова атаксія, головний біль, запаморочення.

Репродуктивна система:

• дуже рідко: епідидиміти, орхіти, імпотенція.

Дихальна система:

• часто відбувається токсичне ушкодження легеневої тканини, іноді смертельне;
• дуже рідко: бронхоспазм, гострий респіраторний дистрес-синдром.

Шкіра та підшкірні тканини:

• дуже часто: фотосенсибілізація;
• дуже рідко: алопеція, кропив'янка.

Судинні розлади:

• дуже рідко: васкуліт.

Побічні ефекти можуть залежати від різних факторів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Заборонено використовувати аритміл у поєднанні з іншими ліками, які можуть спричинити певний тип серцевих порушень. Це включає антиаритмічні засоби, нейролептики, препарати літію, трициклічні антидепресанти, антигістамінні препарати, протималярійні засоби, моксифлоксацин та спарфлоксацин.

Також рекомендується уникати комбінації з бета-адреноблокаторами та деякими блокаторами кальцієвих каналів, а також з фторхінолонами, крім моксифлоксацину та спарфлоксацину.

Комбінування засобів, що викликають низький рівень калію в організмі, потребує обережності, і при необхідності рівень калію має бути коригований. Якщо виникають серцеві порушення певного типу, слід уникати антиаритмічних препаратів та застосовувати магнієві препарати або кардіостимуляцію для зменшення серцевого ритму.

Пероральні антикоагулянти вимагають більш частого контролю рівня протромбіну та корекції доз під час та після лікування аміодароном через збільшення ризику кровотеч.

Пероральні форми дилтіазему можуть викликати брадикардію та AV-блокаду, особливо у пацієнтів похилого віку, потрібен медичний контроль.

Серцеві глікозиди можуть спричинити брадикардію та порушення провідності серця, необхідний клінічний, ЕКГ- та лабораторний контроль.

Есмолол може порушити роботу серця, потрібне медичне спостереження.

Фенітоїн може спричинити передозування, потрібен моніторинг та зниження дози.

Клопідогрел, що метаболізується через CYP 3A4, може стати менш ефективним при поєднаному прийомі з аміодароном. Препарати, що метаболізуються CYP 3A4, можуть мати підвищену токсичність, потрібна корекція дози.

Аміодарон може взаємодіяти з іншими препаратами, посилюючи їхній ефект або токсичність, тому потрібна увага та клінічний контроль.

Грейпфрутовий сік також може підвищити концентрацію аміодарону.

При використанні препарату аритміл необхідно стежити за його концентрацією у розчині та уникати змішування з іншими препаратами.

Блок FAQ

Навіщо приймають аритміл?

Аритміл використовується при випадках життєзагрозливої рецидивуючої шлуночкової тахікардії або фібриляції, коли інші методи лікування не дають результатів. Аритміл також застосовується при лікуванні надшлуночкових тахіаритмій, включаючи фібриляцію передсердь, тріпотіння передсердь та пароксизмальну зворотну суправентрикулярну тахікардію.

Як приймати аритміл: до їди чи після їди?

Приймати аритміл внутрішньо рекомендується перед їжею, запиваючи достатньою кількістю води.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua