Цитофлавін концентрат для розчину для інфузій ампула 10 мл №10
Основні властивості
Характеристики
Діюча речовина | Нікотинамід, Кислота бурштинова, Рибоксин (інозин), Рибофлавіну мононуклеотид |
Дітям | Можна |
Вагітним | Не можна |
Виробник | Полісан ТОВ |
Країна виробництва | - |
Форма | Ампули для інфузій |
Первинна упаковка | ампула |
Умови відпуску | За рецептом |
Код ATC | N07X X10 Лахінімод |
Інструкція Цитофлавін концентрат для розчину для інфузій ампула 10 мл №10
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦИТОФЛАВІН
(CYTOFLAVINÒ)
Склад:
діючі речовини: 1 мл розчину містить кислоти янтарної 100 мг, нікотинаміду 10 мг, рибоксину (інозину) 20 мг, рибофлавіну мононуклеотиду (рибофлавіну) 2 мг;
допоміжні речовини: меглюмін, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.
Лікарська форма.
Концентрат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група
. Засоби, що діють на нервову систему. Код АТС N07X X10.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування у дорослих:
- гострого порушення мозкового кровообігу;
- наслідків дисциркуляторної (судинної) енцефалопатії I–II стадії і наслідків порушень мозкового кровообігу (хронічна ішемія мозку);
- токсичної та гіпоксичної енцефалопатії при гострих і хронічних отруєннях, ендотоксикозах, післянаркозному пригніченні свідомості, а також для профілактики та лікування гіпоксичної енцефалопатії при кардіохірургічних оперативних втручаннях з використанням штучного кровообігу.
Новонародженим дітям (у тому числі недоношеним з терміном гестації 28-36 тижнів) у комплексній терапії:
- при церебральній ішемії.
Протипоказання.
Індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
Пацієнти (крім періоду новонародженості), які знаходяться в критичному стані, до стабілізації центральної гемодинаміки і/або при зниженні парціального тиску кисню в артеріальній крові менше 60 мм .рт.ст. Нефролітіаз, подагра, гіперурикемія.
Спосіб застосування та дози.
Спосіб застосування препарату
Цитофлавін застосовують дорослим тільки внутрішньовенно краплинно в розведенні на 100 – 200 мл 5 – 10 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду в дозуваннях, описанних нижче.
Дозування
1. При гострому порушенні мозкового кровообігу препарат вводять у максимально ранній термін від початку розвитку захворювання в об’ємі 10 мл препарату на 1 введення з інтервалом 8–12 годин протягом 10 днів. При тяжкій формі перебігу захворювання разову дозу збільшують до 20 мл.
2. При наслідках дисциркуляторної енцефалопатії і наслідках порушення мозкового кровообігу препарат вводять в об’ємі 10 мл препарату на 1 введення 1 раз на добу протягом 10 днів.
3. При токсичній і гіпоксичній енцефалопатії препарат вводять в об’ємі 10 мл препарату на 1 введення 2 рази на добу (через 8–12 годин) протягом 5 днів. При коматозному стані вводять 20 мл препарату на 1 введення 2 рази на добу (через 8–12 годин), розведеного у 200 мл 5-10 % розчину глюкози. Курс введення препарату 10 днів залежно від тяжкості стану
пацієнта. При післянаркозній депресії вводять одноразово в тих же дозах. В терапії гіпоксичної енцефалопатії при кардіохірургічних оперативних втручаннях з використанням штучного кровообігу вводять 20 мл препарат, розведеного у 200 мл 5 % розчину глюкози, за 3 дні до операції, в день операції, на 3-й день після операції.
4. Діти (у тому числі недоношені): новонародженим з церебральною ішемією добова доза препарату становить 2 мл/кг/добу. Розраховану добову дозу препарату вводять внутрішньовенно краплинно (повільно) після розведення в 5 % або 10 % розчині глюкози (у співвідношенні не менше 1:5). Час першого введення – перші 12 годин після народження; оптимальним часом для початку терапії є перші 2 години життя. Рекомендується вводити приготований розчин за допомогою інфузійного насоса зі швидкістю від 1 до 4 мл/годину, забезпечуючи рівномірне введення препарату в кровотік протягом доби, залежно від розрахункового добового об'єму розчинів для базисної терапії, стану гемодинаміки пацієнта і показників кислотно-лужного співвідношення. Курс лікування в середньому становить 5 діб.
Побічні реакції.
Побічні реакції (ПР) на Цитофлавін зустрічаються рідко (<1/1000).
Класифікація за системами органів |
Частота |
Симптоми |
Психічні порушення |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Збудження |
Порушення з боку нервової системи |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Головний біль, запаморочення, парестезії. |
Порушення з боку серця |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Аритмія, посилення серцебиття, тахікардія, нетривалий біль в ділянці грудної клітки, зміни ЕКГ. |
Порушення з боку судин |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Гіперемія шкірних покровів різної степені вираженості, блідість шкірних покровів, зниження або підвищення артеріального тиску. |
Порушення з боку дихальної системи |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Затруднене дихання, задишка, пощипування у носі, першіння у горлі, дизосмія. |
Порушення з боку травного тракту
|
Дуже рідко < 1/10 000 |
Гіркота і сухість у роті, металевий присмак у роті, нудота, короткотривалий біль в епігастральній ділянці, блювання. |
Порушення з боку шкіри |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Шкірний свербіж, шкірні висипання, кропив'янка. |
Порушення з боку нирок і сечовидільної системи |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Поліурія, гіперурикемія, забарвлення сечі в жовтий колір. |
Загальні порушення |
Рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000) |
Озноб, відчуття жару, слабкість. |
Метаболічні порушення |
Дуже рідко < 1/10 000 |
Алкалоз, транзиторна гіпоглікемія, гіперурикемія. |