Інструкція Превенар 13 суспензія для ін'єкцій 1 доза шприц 0,5 мл з голкою №1

ІНСТРУКЦІЯ

про застосування медичного імунобіологічного препарату

Превенар® 13/Prevenar® 13

вакцина пневмококова полісахаридна кон’югована (тринадцятивалентна, адсорбована)

 

Загальна характеристика:

міжнародна непатентована назва: pneumoccocal saccharide conjugated vaccine adsorbed

основні властивості лікарської форми: гомогенна біла суспензія.

 

Якісний та кількісний склад:

діючі речовини: одна доза (0, 5 мл) містить:

Пневмококовий полісахарид серотипу 1*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 3*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 4*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 5*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 6A*                  2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 6B*                  4,4 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 7F*                   2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 9V*                  2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 14*                   2,2 мкг

Пневмококовий олігосахарид  серотипу 18C*              2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 19A*                2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 19F*                 2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 23F*                 2,2 мкг

CRM197 білок-носій                                                      ~ 32 мкг *Кон’югований з білком-носієм CRM197 та адсорбований на алюмінію фосфаті (0,125 мг алюмінію).

допоміжні речовини: алюмінію фосфат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій, полісорбат 80, бутандіова кислота.

 

Форма випуску.

Cуспензія для ін’єкцій.

 

Код ATХ. Протибактеріальні вакцини. Пневмококовий полісахаридний очищений антиген кон’югований. J07AL02.

 

Імунологічні і біологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Превенар® 13 містить 7 пневмококових капсульних полісахаридів, ідентичних тим, які входять до складу вакцини Превенар (4, 6В, 9V, 14, 18C , 19F , 23F ), а також 6 додаткових полісахаридів (1, 3, 5, 6А, 7F , 19А). Усі вони кон’юговані з білком-носієм CRM197.

Частота захворюваності.

Немовлята та діти віком від 6 тижнів до 5 років.

Базуючись на дослідженні серотипів, проведеного в Європі до виведення вакцини Превенар на ринок, Превенар® 13 охоплює 73-100% (залежно від країни) серотипів, які викликають інвазивне пневмококове захворювання (ІПЗ) у дітей віком до 5 років. У цій віковій групі серотипи 1, 3, 5, 6А, 7F та 19А спричиняють 15,6% - 59,7% інвазивних захворювань, залежно від країни, періоду дослідження та застосування препарату Превенар.

Гострий середній отит (ГСО) різної етіології є поширеним дитячим захворюванням. 60-70% епізодів ГСО можуть бути спричинені S. pneumoniаe, одними з найпоширеніших збудників бактеріального ГСО в усьому світі.

Визначено, що Превенар® 13 охоплює більш ніж 90% серотипів, які викликають резистентні до антибіотиків ІПЗ.

Діти та підлітки віком від 6 до 17 років.

У дітей та підлітків віком від 6 до 17 років частота випадків пневмококової інфекції була низькою, однак, існує підвищений ризик захворюваності та смертності у осіб з фоновими супутніми захворюваннями.

Дорослі віком ≥18 років та особи літнього віку.

Найчастішим клінічним проявом пневмококового захворювання у дорослих є пневмонія.

Частота виникнення негоспітальної пневмонії (НП) та інвазивним пневмококовим захворюванням (ІПЗ) в Європі варіюється залежно від країни, та зростає починаючи з  50 років і є найвищою в осіб віком ≥ 65 років. S. pneumoniae є найчастішою причиною розвитку НП, і на долю цього збудника, згідно розрахунків, припадає приблизно 30 % усіх випадків НП у дорослих осіб у розвинених країнах, що потребують госпіталізації.

Найчастішими проявами ІПЗ в дорослих є бактеріємічна пневмонія (приблизно 80 % випадків ІПЗ в дорослих), бактеріємія без вогнища й менінгіт. Згідно з даними спостереження після введення вакцини Превенар, але до моменту введення препарату  Превенар® 13 під час  програм дитячої вакцинації, пневмококові серотипи, що входять до складу вакцини Превенар® 13, можуть бути причиною щонайменше 50–76 % (залежно від країни) випадків ІПЗ у дорослих.

Ризик розвитку НП та ІПЗ у дорослих також підвищується за наявності хронічних супутніх захворювань, зокрема, анатомічної або функціональної аспленії, цукрового діабету, бронхіальної астми, хронічних серцево-судинних захворювань, захворювань легень, нирок або печінки. Найвищий ризик мають особи з імуносупресією, наприклад викликаною злоякісними гематологічними захворюваннями або інфекцією ВІЛ.

Клінічні дослідження імуногенності Превенар® 13 у немовлят, дітей та підлітків.

Захисну ефективність Превенар® 13 стосовно ІПЗ не вивчали. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) оцінка потенційної ефективності у немовлят та дітей стосовно ІПЗ базувалася на порівнянні імунної відповіді на сім спільних серотипів, що входять до складу вакцин Превенар® 13 та Превенар, ефективність яких було доведено. Також визначали імунну відповідь для 6 додаткових серотипів.

Імунні відповіді після первинного курсу вакцинації немовлят трьома дозами.

У кількох європейських країнах та США були проведені клінічні дослідження із застосуванням декількох схем вакцинації, включаючи два рандомізовані дослідження еквівалентності (проведені у Німеччині із застосуванням первинних курсів за схемою 2-3-4 місяці [006] та у США із застосуванням первинних курсів за схемою 2-4-6 місяців [004]). У цих двох дослідженнях імунні відповіді на пневмококову вакцину порівнювали за низкою критеріїв еквівалентності, включаючи відсоток осіб з сироватковими рівнями серотип-специфічного антиполісахаридного IgG ≥ 0,35 мкг/мл через 1 місяць після первинного курсу вакцинації, порівняння середніх геометричних концентрацій IgG методом ІФА (ELISA GMCs); крім того, порівнювали титри функціональних антитіл (ОРА) між суб’єктами, які отримували Превенар® 13 та Превенар. Для шести додаткових серотипів ці величини порівнювали з найнижчою відповіддю серед усіх семи спільних серотипів у осіб, які отримували Превенар.

Порівняння еквівалентності імунної відповіді для дослідження 006, що базується на співвідношенні немовлят, у яких концентрації антиполісахаридного IgG досягли ≥ 0,35 мкг/мл, представлені в Таблиці 1. Результати дослідження 004 були подібними. Еквівалентність Превенар® 13 (нижня межа 95% довірчого інтервалу (ДІ) для різниці (у відсотках) між групами пацієнтів, що відповіли на введення препарату, при 0,35 мкг/мл становила > -10%) була доведена для всіх семи спільних серотипів, за виключенням серотипу 6В у дослідженні 006 та серотипів 6В та 9V у дослідженні 004. Для цих серотипів відхилення від допустимих меж було незначним. Всі сім спільних серотипів відповідали встановленим критеріям еквівалентності для IgG ELISA GMCs. Превенар® 13 призводив до утворення антитіл до 7 спільних серотипів у концентраціях співставних з такими, що зумовлені вакциною Превенар, хоча дещо нижчі за них. Клінічна значущість цих відмінностей невідома.

Еквівалентність за співвідношенням немовлят, у яких концентрації антитіл досягли ≥ 0,35 мкг/мл та за результатами порівняння IgG ELISA GMC була встановлена для 6 додаткових серотипів у дослідженні 006 та для 5 з 6 серотипів, за винятком серотипу 3 у дослідженні 004. Для серотипу 3 відсоток осіб, які отримували Превенар® 13 та мали сироваткову концентрацію IgG ≥ 0,35 мкг/мл, становив 98,2% у дослідженні 006 і 63,5% у дослідженні 004.

Таблиця 1

Порівняння співвідношення учасників дослідження, у яких концентрація пневмококового антиполісахаридного IgG досягла ≥ 0,35 мкг/мл після введення 3 дози в межах курсу для немовлят – дослідження 006