Інструкція Пірацетам таблетки 200 мг блістер №60
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПІРАЦЕТАМ
(PIRACETAM)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить 200 мг або 400 мг пірацетаму;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк.
Лікарська форма.
Таблетки.
Фармакотерапевтична група
. Психостимулятори та ноотропні засоби.Код АТС N06B Х03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Дорослі:
- симптоматичне лікування патологічних станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами, за винятком діагностованої деменції (слабоумства);
- лікування кортикальної міоклонії як монопрепарат або у складі комплексної терапії.
Протипоказання.
– Індивідуальна непереносимість пірацетаму чи похідних піролідону, а також інших компонентів препарату.
– Термінальна стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв).
– Гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт).
– Хорея Хантингтона.
Спосіб застосування та дози.
Застосовують препарат перорально, запиваючи невеликою кількістю води.
Дорослі.
Лікування станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами.
Початкова добова доза становить 4,8 г протягом першого тижня лікування. Зазвичай дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Підтримуюча доза становить 2,4 г на добу, за 2-3 прийоми. У подальшому можливе поступове зниження дози на 1,2 г на добу.
Лікування кортикальної міоклонії.
Початкова добова доза становить 24 г протягом 3 днів. Якщо за цей час не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, продовжують застосування препарату у тому ж дозуванні (24 г/добу) до 7 діб. Якщо на 7-му добу лікування не отримано бажаного терапевтичного ефекту, лікування припиняють. Якщо терапевтичного ефекту було досягнуто, то з дня, коли досягнуто стійке покращення, починають знижувати дозу препарату на 1,2 г кожні 2 доби доти, доки знову не з’являться прояви кортикальної міоклонії. Це дасть можливість встановити середню ефективну дозу.
Добову дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Лікування іншими антиміоклонічними засобами підтримується у попередньо призначених дозах. Лікування продовжують до зникнення симптомів захворювання. Для попередження погіршення стану хворих не можна різко припиняти застосування препарату. Необхідно поступово знижувати дозу на 1,2 г кожні
2-3 дні. Необхідно кожні 6 місяців призначати повторні курси лікування препаратом, коректуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта, до зникнення або зменшення проявів хвороби.
Застосування пацієнтам літнього віку.
Корекція дози рекомендується пацієнтам літнього віку з діагностованими або підозрюваними розладами функції нирок (див. розділ «Дозування хворим з порушенням функції нирок»). При довготривалому лікуванні у разі необхідності таким пацієнтам потрібно контролювати кліренс креатиніну з метою адекватної корекції дози.
Дозування хворим з порушенням функції нирок.
Оскільки препарат виводиться з організму нирками, слід виявляти обережність при лікуванні хворих з нирковою недостатністю.
Збільшення періоду напіввиведення безпосередньо пов’язано з погіршенням функції нирок і кліренсу креатиніну. Це також стосується пацієнтів літнього віку, у яких виведення креатиніну залежить від віку. Інтервал між прийомами потрібно скоригувати на основі функції нирок.
Розрахунок дози проводять на основі оцінки кліренсу креатиніну у пацієнта за формулою:
|