Moксимак розчин для інфузій 400 мг/250 мл контейнер 250 мл №1

Розчин для інфузій «Моксімак» застосовується при наступних показаннях:

позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекційні захворювання шкіри та підшкірних тканин.

Моксифлоксацин слід застосовувати тільки тоді, коли застосування інших антибактеріальних препаратів, які зазвичай рекомендуються для початкового лікування цих інфекцій, недоцільно.

Склад

Діюча речовина - moxifloxacin (1 контейнер (250 мл) містить моксифлоксацину гідрохлориду еквівалентно моксифлоксацину 400 мг).

Допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота соляна розведена, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

гіперчутливість до моксифлоксацину, інших антибіотиків групи хінолонів або до будь-якого з допоміжних речовин; період вагітності та годування груддю; дитячий вік (до 18-ти років); захворювання / патологія сухожиль в анамнезі, пов'язані із застосуванням хінолонів; під час доклінічних і клінічних досліджень після введення моксифлоксацину спостерігалися зміни електрофізіологічних параметрів серцевої діяльності, що проявлялися подовженням інтервалу QT; з цієї причини моксифлоксацин протипоказаний пацієнтам з: вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; порушенням балансу електролітів, особливо в разі нескорректированной гіпокаліємії; клінічно значущою брадикардією; клінічно значущою серцевою недостатністю зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка; симптоматичними аритміями в анамнезі; моксифлоксацин можна застосовувати одночасно з препаратами, які подовжують інтервал QT; через недостатній клінічний досвід застосування моксифлоксацин протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) та підвищенням рівня трансаміназ в п'ять разів і більше.

Спосіб застосування

Дозування

Рекомендований режим дозування 400 мг моксифлоксацину у вигляді інфузії 1 раз на добу.

Початкова внутрішньовенна терапія може бути продовжена шляхом прийому всередину таблеток моксифлоксацину 400 мг при наявності клінічних показань.

В ході клінічних досліджень більшість пацієнтів переходило на пероральний шлях застосування моксифлоксацину протягом 4-х днів (позалікарняна пневмонія) або 6-ти днів (ускладнені інфекційні захворювання шкіри та підшкірних тканин). Рекомендована загальна тривалість внутрішньовенного і перорального лікування становить 7-14 днів для позалікарняних пневмоній і 7-21 день для ускладнених інфекційних захворювань шкіри та підшкірних тканин.

Спосіб використання

Препарат вводити у вигляді безперервної інфузії тривалістю не менше 60-ти хвилин.

При наявності показань розчин для інфузій можна вводити через Т-подібний катетер разом з сумісними інфузійними розчинами.

Особливості застосування

Водії

Дослідження впливу моксифлоксацину на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами не проводили. Однак фторхінолони, включаючи моксифлоксацин, можуть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, викликаючи реакції з боку центральної нервової системи (наприклад, запаморочення, гострий тимчасову втрату зору) або гостру і короткочасну втрату свідомості (непритомність). Пацієнтам рекомендується перевірити свою реакцію на моксифлоксацин перед тим, як керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Передозування

Не рекомендується проводити спеціальні заходи після випадкового передозування. У разі передозування слід проводити симптоматичне лікування. Оскільки можливе подовження інтервалу QT, потрібен ЕКГ-моніторинг. Одночасне застосування активованого вугілля з дозою моксифлоксацину 400 мг, введеної перорально або внутрішньовенно, зменшує системну біодоступність лікарського засобу більш ніж на 80% або 20% відповідно. Прийом активованого вугілля на початковій стадії абсорбції може бути ефективною профілактикою надмірного збільшення системної експозиції моксифлоксацину у разі передозування після прийому лікарського засобу.

Побічні ефекти

Нижче наведені побічні реакції, які спостерігалися в ході клінічних досліджень і в післяреєстраційний період в разі застосування моксифлоксацину в дозі 400 мг на добу (тільки внутрішньовенна терапія, ступінчаста (внутрішньовенна / пероральна) і пероральна), і їх частота.

Всі побічні реакції, за винятком нудоти та діареї, спостерігалися з частотою менше 3%.

Інфекції та інвазії: часто (≥ 1/100, <1/10) - суперінфекції, пов'язані з резистентними бактеріями або грибками, наприклад оральний і вагінальний кандидоз.

З боку нервової системи: часто (≥ 1/100, <1/10) - головний біль, запаморочення.

З боку серця: часто (≥ 1/100, <1/10) - подовження інтервалу QT у хворих з гіпокаліємією.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто (≥ 1/100, <1/10) - нудота, блювота, біль у шлунково-кишковому тракті та в черевній порожнині, діарея.

Гепатобіліарні порушення: часто (≥ 1/100, <1/10) - підвищення рівня трансаміназ.

Взаємодія

Не можна вводити інфузійний розчин моксифлоксацину разом з іншими несумісними з ним розчинами, до яких відносяться: розчин натрію хлориду 10%; розчин натрію хлориду 20%; розчин натрію гідрокарбонату 4,2%; розчин натрію гідрокарбонату 8,4%.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці. Не охолоджувати.

Термін придатності - 2 роки.