Мерсилон таблетки №21

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

МЕРСИЛОН®

(MERCILON®)

 

 

Склад:

діючі  речовини: desogestrel, ethinylestradiol;

1 таблетка містить 0,150 мг дезогестрелу та 0,020 мг етинілестрадіолу;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний; кремнію діоксид колоїдний безводний; альфа-токоферол; кислота стеаринова; повідон; лактоза, моногідрат.

 

Лікарська форма. 

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:  круглі, двоопуклі таблетки білого кольору, з написом «TR» над «4» (TR/4) з одного боку і «ORGANON*» з іншого боку.

 

Фармакотерапевтична група.

Гормональні контрацептиви для системного застосування. Прогестагени та естрогени, фіксовані комбінації. Код АТХ G03A A09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Мерсилон® – це пероральний контрацептивний комбінований засіб, якій містить комбінацію зі 150 мікрограмів дезогестрелу та 20 мікрограмів етинілестрадіолу.

 

Етинілестрадіол – добре відомий синтетичний естроген.

 

Дезогестрел – це синтетичний прогестаген. Після перорального застосування демонструє потужну дію, спрямовану на інгібування овуляції, потужну прогестагенну та антиестрогенну активність, не виявляє естрогенної активності та демонструє дуже слабку андрогенну/анаболічну активність.

 

 

 

 

Фармакокінетика дезогестрелу.

Всмоктування. Дезогестрел, що приймається перорально, швидко та повністю всмоктується та перетворюється на етоногестрел. Пікові концентрації у сироватці на рівні майже 2 нг/мл досягаються приблизно за 1,5 години після застосування разової дози. Біодоступність становить 62-81 %.

Розподіл. Етоногестрел зв’язується із сироватковим альбуміном та глобуліном, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ). Тільки 2-4 % від загальної концентрації препарату в сироватці присутні у вигляді вільного стероїду, а 40-70 % специфічно зв’язані з ГЗСГ. Спричинене етинілестрадіолом збільшення кількості ГЗСГ впливає на розподіл між білками сироватки крові, тим самим спричиняє збільшення ГЗСГ-зв’язаної фракції та зменшення альбумін-зв’язаної фракції. Очікуваний об’єм розподілу дезогестрелу – 1,5 л/кг.

Метаболізм. Етоногестрел повністю метаболізується відомими шляхами метаболізму стероїдів. Швидкість виведення метаболітів із сироватки крові становить приблизно
2 мл/хв/кг. Взаємодії з етинілестрадіолом, який приймають супутньо, не виявлено.

Виведення. Рівні етоногестрелу в сироватці крові зменшуються у два етапи. Кінцевий етап виведення характеризується часом напіввиведення приблизно 30 годин. Дезогестрел та його метаболіти виводяться разом із сечею і жовчю у співвідношенні приблизно 6:4.

Стан рівноваги. Рівень ГЗСГ, що зростає втричі під дією етинілестрадіолу, впливає на фармакокінетику етоногестрелу. Після щоденного застосування рівень речовини в сироватці крові зростає приблизно в 2-3 рази, досягаючи стабільної концентрації у другій половині циклу застосування препарату.

Фармакокінетика етинілестрадіолу.

Всмоктування. Після перорального застосування етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація в сироватці крові на рівні приблизно 42 пг/мл досягається протягом 1-2 годин. Абсолютна біодоступність внаслідок пресистемної кон’югації і першого етапу метаболізму становить майже 60 %.

Розподіл. Етинілестрадіол характеризується сильним, але неспецифічним зв’язуванням із сироватковим альбуміном (приблизно 98,5 %) і спричиняє підвищення сироваткової концентрації ГЗСГ. Визначено, що очікуваний об’єм розподілу – 5 л/кг.

Метаболізм. Пресистемне кон’югування етинілестрадіолу відбувається як у слизовій тонкого кишечнику, так і в печінці. Етинілестрадіол спочатку метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання з утворенням великої кількості гідроксильованих і метильованих метаболітів, і вони присутні як вільні метаболіти і як сполуки з глюкуронідами і сульфатами. Швидкість метаболічного кліренсу – приблизно 5 мл/хв/кг.

Виведення. Рівень етинілестрадіолу в плазмі крові зменшується у два етапи, кінцевий етап виведення характеризується часом напіввиведення приблизно 24 години. У незміненому вигляді етинілестрадіол не виводиться; виведення метаболітів етинілестрадіолу відбувається разом із сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів – приблизно 1 доба.

Стан рівноваги. Рівноважні концентрації досягаються через 3-4 дні, коли рівень у сироватці на 30-40 % перевищує концентрацію у порівнянні з одноразовою дозою.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Пероральна контрацепція.

При розгляді питання про призначення препарату Мерсилон® слід брати до уваги індивідуальні ризики у кожної окремої жінки, особливо ризик розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ), а також співставити ризик розвитку ВТЕ при застосуванні препарату Мерсилон® і інших комбінованих гормональних контрацептивів (див. розділи

«Протипоказання»

та

«Особливості застосування»).

 

Протипоказання.

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не можна застосовувати за наявності будь-яких перелічених нижче станів.

Наявність або ризик розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ).

o   Венозний тромбоемболізм – наявність ВТЕ нині (проводиться лікування антикоагулянтами) або в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен (ТГВ) або емболія легеневих судин (ЕЛС).

o   Відомі набуті або спадкові фактори ризику розвитку венозного тромбоемболізму, такі як резистентність до активованого протеїну С (включаючи V фактор Лейдена), дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S.

o  

Обширне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»).

o  

Високий ризик розвитку венозного тромбоемболізму внаслідок наявності множинних факторів ризику(див. розділ «Особливості застосування»).

Наявність або ризик розвитку артеріального тромбоемболізму (АТЕ).

o   Артеріальний тромбоемболізм – наявність артеріального тромбоемболізму нині або в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарду) або продромального стану (наприклад, стенокардія).

o   Цереброваскулярне захворювання – наявність інсульту, в анамнезі – інсульт або продромальний стан (наприклад, транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу).

o   Відома спадкова або набута схильність до розвитку артеріального тромбоемболізму, наприклад гіпергомоцистеїнемія і антифософоліпід-антитіла (антикардіоліпін-антитіла, вовчаковий антикоагулянт).

o   Мігрень в анамнезі з фокальними неврологічними симптомами.

o  

Високий ризик розвитку артеріального тромбоемболізму внаслідок наявності множинних факторів ризику або одного серйозного фактору ризику(див. розділ «Особливості застосування»):

-          цукровий діабет із судинними ускладненнями;

-          тяжка форма артеріальної гіпертензії;

-          тяжка форма дисліпопротеїнемії.

·        Наявність системного червоного вовчака нині або в анамнезі.

·        Панкреатит або раніше перенесений панкреатит, який асоціюється з високою гіпертригліцеридемією.

·        Наявність на даний час або в анамнезі тяжких захворювань печінки (доки показники функції печінки не повернуться до норми).

·        Наявність на даний час або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

·        Встановлені або підозрювані естрогензалежні пухлини

(див. розділ «Особливості застосування»).

·        Вагінальна кровотеча невстановленої етіології.

·        Встановлена або можлива вагітність.

·     Підвищена чутливість до будь-якого активного або допоміжного інгредієнта.

Мерсилон®

протипоказаний для використання з комбінованою схемою лікування проти вірусу гепатиту С, яка включає омбітасвір/паритапревір/ритонавір з дасабувіром або без нього (див. розділ «Особливості застосування»).

 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Застереження. Необхідно уважно прочитати інструкцію з медичного застосування супутнього препарату для встановлення можливих взаємодій.

Взаємодії між пероральними контрацептивами та іншими лікарськими препаратами можуть призвести до проривної кровотечі та/або неефективності перорального контрацептиву. Про наступні взаємодії повідомляється в літературних джерелах.

Метаболізм у печінці.  Взаємодія може спостерігатися з лікарськими або рослинними препаратами, які індукують мікросомальні ферменти, зокрема ферменти Р450 (CYP), що призводить до підвищеного кліренсу статевих гормонів і може знизити ефективність комбінованих пероральних контрацептивів, в тому числі препарату Мерсилон®. До таких препаратів належать фенітоїн, фенобарбітал, примідон, босентан, карбамазепін, рифампіцин та, можливо, окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін, деякі інгібітори протеази ВІЛ (наприклад ритонавір) і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад ефавіренз) та препарати, що містять рослинний компонент звіробій.

Індукція ферментів може спостерігатися через кілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається протягом декількох тижнів. Після припинення застосування препарату індукція ферментів може тривати протягом приблизно 28 днів.

При супутньому застосуванні з гормональними контрацептивами багато комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ (наприклад нелфінавір) і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад невірапін), та/або комбінації з лікарськими засобами проти вірусу гепатиту С (ВГС) (наприклад боцепревір, телапревір) можуть збільшувати або зменшувати плазмову концентрацію прогестину, в тому числі етоногестрелу, активного метаболіту дезогестрелу, або естрогенів. Ефект цих змін в деяких випадках може бути клінічно значущим. Жінкам, які приймають будь-який із цих лікарських або рослинних засобів, що індукують ферменти печінки, слід мати на увазі, що ефективність Мерсилону® може бути зменшена. Під час прийому препаратів, що стимулюють мікросомальні ферменти, слід застосовувати бар’єрний метод як доповнення до препарату Мерсилон® протягом усього терміну застосування препарату, що стимулює мікросомальні ферменти, та протягом 28 днів після припинення застосування такого препарату.

Якщо прийом супутнього препарату межі продовжується після закінчення прийому активних таблеток в упаковці КПК, прийом таблеток з наступної упаковки слід починати без звичайної перерви у застосуванні таблеток. У разі тривалого лікування ферментостимулюючими препаратами слід розглядати альтернативний метод контрацепції, на який не впливають препарати, що стимулюють мікросомальні ферменти.

При застосуванні активованого вугілля всмоктування стероїду, що знаходиться в таблетці, може знизитися, а отже, може знизитися контрацептивна ефективність препарату. У такому разі слід чинити відповідно до рекомендацій щодо пропуску для прийому таблеток.

Одночасне застосування з потужними (такими як кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин) або помірними (такими як флуконазол, дилтіазем, еритроміцин) інгібіторами CYP CYP3A4 може призвести до підвищення сироваткових концентрацій естрогенів або прогестинів, в тому числі етоногестрелу, активного метаболіту дезогестрелу.

Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших лікарських препаратів. Відповідно, у плазмі крові та в тканинах концентрації таких ліків можуть підвищуватися (наприклад циклоспорину), чи знижуватися (наприклад ламотриджину).

В ході клінічних досліджень комбінованої схеми лікування вірусу гепатиту С, яка включає омбітасвір/паритапревір/ритонавір з дасабувіром або без нього, підвищення рівня  АЛТ більше ніж в 5 разів вище верхньої межі норми (ВМН) достовірно частіше зустрічалося у жінок, що застосовували препарати, які містять етинілестрадіол (КГК). Застосування Мерсилону® слід припинити до початку комбінованого лікування проти вірусу гепатиту С, яке включає омбітасвір/паритапревір/ритонавір з дасабувіром або без нього (див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Поновлювати застосування Мерсилону® слід приблизно через 2 тижні після завершення комбінованого лікування.

Лабораторні аналізи. Використання контрацептивів стероїдів може вплинути  на результати певних лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функцій печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівень білків (переносників) в сироватці крові, наприклад, глобулін, що зв’язує кортикостероїди та/або ліпідну/ліпопротеїнову фракції, показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай залишаються в межах норми. Невідомо, чи це стосується контрацептивів, що містять тільки прогестаген.

 

Особливості застосування.

За наявності будь-якого із зазначених нижче станів/факторів ризику, призначення терапії препаратом  Мерсилон® слід обговорити з жінкою. У випадку загострення, посилення або першої появи будь-якого із цих станів жінка має звернутись до лікаря. Лікар має визначити, чи треба припинити застосування Мерсилон®.

Порушення кровообігу.

Ризик розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ)

Застосування будь-якого КГК підвищує ризик розвитку венозного тромбоемболізму (в порівнянні з ризиком, коли КГК не застосовуються). Препарати, що містять левоногестрел, норгестимат або норетистерон, асоційовані з мінімальним ризиком розвитку ВТЕ. Інші препарати, такі як Мерсилон®, можуть підвищувати ризик в 2 рази. Рішення про застосування будь-якого контрацептиву, який не є препаратом з мінімальним ризиком розвитку ВТЕ, можна приймати тільки після обговорення з жінкою та інформування її про ризики розвитку ВТЕ при застосуванні препарату Мерсилон®, про те як її індивідуальні чинники ризику вплинуть на цей ризик, а також про те що ризик розвитку ВТЕ є максимальним упродовж першого року застосування препарату. Також ризик підвищується при відновленні застосування КГК, якщо перерва становили 4 тижні або більше. Серед жінок, які не застоcовують КГК і не вагітні, у двох із 10 000 розвиватиметься ВТЕ упродовж першого року. Проте у кожної окремої жінки ризик може бути набагато вищий, залежно від основних чинників ризику. Встановлено1, що з 10 000 жінок, які застосовують КГК, що містить дезогестрел, у 9-12 жінок через 1 рік розвиватиметься ВТЕ; для порівняння, при застосуванні КГК, що містять левоногестрел, ВТЕ виникатиме у 62 жінок. В обох випадках, кількість випадків ВТЕ на рік менша, ніж очікувана кількість при вагітності і в післяпологовому періоді. ВТЕ може бути летальним в 1 - 2% випадків.

1 Частота встановлена за даними епідеміологічного дослідження, з використанням відносних ризиків для різних препаратів в порівнянні з КГК, що містять левоногестрел.

2 Середній діапазон від 5 до 7 на 10 000 жінок-років встановлений за  відносним ризиком при застосуванні КГК, що містять левоногестрел, в порівнянні з незастосуванням препарату - від 2,3 до 3,6.

 

Кількість випадків ВТЕ на 10000 жінок за 1 рік