Інструкція Леркамен 20 таблетки вкриті оболонкою 20 мг блістер №28

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕРКАМЕНâ 20

(LERKAMENâ 20)

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить лерканідипіну гідрохлориду  20 мг, що еквівалентно лерканідипіну 18,8 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон K 30, магнію стеарат, гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000, заліза оксид (Е 172).

 

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини. Код АТС С08С А13.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна гіпертензія легкого або помірного ступеня тяжкості.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини, до інших дигідропіридинів або до будь-якого компонента препарату. Вагітність та період годування груддю. Жінки репродуктивного віку, якщо вони не застосовують контрацепцію. Обструкція судин, що виходять із лівого шлуночка. Нелікована застійна серцева недостатність. Нестабільна стенокардія. Тяжкі порушення функції печінки або нирок. Протягом 1 місяця після інфаркту міокарда. Одночасне застосування із: сильними інгібіторами СYР 3А4, циклоспорином та соком грейпфрута.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі. Таблетки застосовують перорально, 1 раз на добу, не пізніше ніж за 15 хв до їди. Рекомендована доза становить 10 мг на добу (для чого застосовують препарат Леркаменâ 10), але вона може бути підвищена до 20 мг на добу, залежно від індивідуального сприйняття пацієнтом. Дозування встановлюється поступово, оскільки максимальна антигіпертензивна дія може проявитися через 2 тижні після початку лікування. Леркаменâ 20 можна приймати одночасно із інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), діуретичними засобами, β-адреноблокаторами. Малоймовірно, що ефективність препарату буде зростати зі збільшенням його дозування, але у той же час можливе збільшення небажаних ефектів.

Хворі літнього віку. Хоча дані фармакокінетики та клінічний досвід свідчать про те, що коригування дози не потрібне, слід бути дуже обережним, починаючи лікування літньої людини.

Застосування при порушенні функції нирок або печінки. Слід бути особливо обережним, коли розпочинають лікування хворих із порушенням функції нирок або печінки слабкого та помірного ступеня тяжкості. Хоч рекомендоване дозування переноситься такими хворими добре, до збільшення дози до 20 мг на добу слід підходити з обережністю. Антигіпертензивна дія препарату може посилюватись у хворих із порушенням функції печінки, тому може бути необхідне коригування дози. Леркаменâ 20 не рекомендується для застосування хворим із тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв).

 

Побічні реакції.

Приблизно у 1,8 % хворих, які застосовували лерканідипін спостерігалися побічні реакції.  Небажані реакції, що були зареєстровані під час клінічних досліджень, наведені у наступній таблиці.