Лефлок таблетки вкриті оболонкою 500 мг №5
Доступні варіанти
Основні властивості
Характеристики
Торгова назва | Лефлок |
Діюча речовина | Левофлоксацин |
Дозування | 500 мг |
Дорослим | Можна |
Спосіб застосування | Всередину, тверді |
Дітям | Не можна |
Кількість в упаковці | 5 шт |
Вагітним | Не можна |
Годуючим | Не можна |
Алергікам | З обережністю |
Виробник | Дарниця ФФ ПрАТ |
Діабетикам | З обережністю |
Країна виробництва | Україна |
Водіям | З обережністю |
Форма | Таблетки, вкриті оболонкою |
Умови відпуску | За рецептом |
Код ATC | J01M A Фторхінолони J01M A12 Левофлоксацин |
Інструкція Лефлок таблетки вкриті оболонкою 500 мг №5
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЛЕФЛОК
(LEFLOCK)
Склад:
діюча речовина: levofloxacin;
1 таблетка містить: левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на левофлоксацин 250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 4000, жовтий захід FCF (E 110).
Лікарська форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 250 мг: таблетки, вкриті оболонкою, світло-рожевого кольору, з двоопуклою поверхнею, з рискою;
таблетки по 500 мг: таблетки довгастої форми, вкриті оболонкою, світло-рожевого кольору, з двоопуклою поверхнею, з рискою.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТХ J01M A12.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, є S-енантіомером рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.
Механізм дії. У якості антибактеріального препарату з групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу IV.
Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка. Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmах) чи площі під фармакокінетичною кривою (AUC) та мінімальною інгібуючою (пригнічувальною) концентрацією (МІК (МПК)).
Механізм резистентності. Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-А. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами протибактеріальних засобів.
Межові значення. Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відрізняють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлені у нижче наведеній таблиці тестування МІК (мг/л).
Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (20.06.2006)
Таблиця 1
Патогенні мікроорганізми |
Чутливі |
Резистентні |
Enterobacteriacae |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Pseudomonas spp. |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Acinetobacter spp. |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Staphylococcus spp. |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Staphylococcus pneumoniae1 |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Streptococcus А, В, C, G |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
H. influenzae M. catarrhalis2 |
≤ 1 мг/л |
> 1 мг/л |
Межові значення, не пов’язані з видами3 |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
1 – Межове значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність даного параметра. Межові значення стосуються терапії високих доз. 2 – Штами з величинами МIК вище межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами є дуже рідкісними або про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, і якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію. 3 – Межові значення МІК, не пов’язані з видами, було визначено, переважно виходячи з даних фармакокінетики/фармакодинаміки, та є незалежними від розподілу МІК певних видів. Вони використовуються лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не використовуються для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи для яких не існує достатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби). |