Аримідекс таблетки вкриті плівковою оболонкою 1 мг №28
Основні властивості
Характеристики
Торгова назва | Аримідекс |
Діюча речовина | Анастрозол |
Дозування | 1 мг |
Дорослим | Можна |
Спосіб застосування | Всередину, тверді |
Дітям | Не можна |
Кількість в упаковці | 28 шт |
Вагітним | Не можна |
Годуючим | Не можна |
Алергікам | З обережністю |
Виробник | АстраЗенека |
Діабетикам | Можна |
Країна виробництва | Великобританія |
Водіям | З обережністю |
Форма | Таблетки, вкриті оболонкою |
Первинна упаковка | блістер |
Умови відпуску | За рецептом |
Код ATC | L02B G Інгібітори ароматази L02B G03 Анастрозол |
Інструкція Аримідекс таблетки вкриті плівковою оболонкою 1 мг №28
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АРИМІДЕКС
(ARIMIDEX)
Склад:
діюча речовина: anastrozole;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 1 мг анастрозолу;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат; плівкова оболонка: гіпромелоза, макрогол 300, титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.Основні фізико-хімічні властивості: круглі, білі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Таблетки вигравірувані.
Фармакотерапевтична група.
Антагоністи гормонів та споріднені засоби. Інгібітори ароматази. Код АТХ. L02B G03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка
Механізм дії та фармакодинамічні ефекти
Аримідекс є потужним та високовибірковим нестероїдним інгібітором ароматази. У жінок у постменопаузальному періоді естрадіол в основному продукується шляхом перетворення у периферійних тканинах андростендіону в естрон за допомогою комплексу ферменту ароматази. Естрон далі перетворюється на естрадіол. Зниження рівня циркулюючого естрадіолу виявляє терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози. У жінок у постменопаузальному періоді прийом Аримідексу в добовій дозі 1 мг призводив до зниження рівня естрадіолу на 80 %, що було підтверджено високочутливим аналітичним тестом.
Аримідекс не має прогестагенної, андрогенної або естрогенної активності.
Аримідекс у добових дозах до 10 мг не впливає на секрецію кортизолу та альдостерону, яку вимірювали перед і після стандартного тесту на стимуляцію адренокортикотропного гормону (АКТГ). Отже, немає потреби у замісному введенні кортикостероїдів.
Клінічна ефективність та безпека
Поширений рак молочної залози
Терапія першої лінії для жінок в постменопаузальному періоді з поширеним раком молочної залози
Два подвійних сліпих контрольованих клінічних дослідження з подібним дизайном (дослідження 1033IL/0030 та дослідження 1033IL/0027) проводилися з метою оцінки ефективності Аримідексу порівняно з тамоксифеном як препаратом першої лінії для лікування місцево-поширеного або метастатичного раку молочної залози з позитивними або невідомими показниками рецепторів гормонів у жінок у постменопаузальному періоді. Загалом 1021 пацієнтку було рандомізовано для застосування Аримідексу в дозі 1 мг один раз на добу або тамоксифену у дозі 20 мг один раз на добу. Головними кінцевими результатами в обох дослідженнях були час до прогресування пухлини, частота об’єктивної відповіді пухлини та безпека.
Оцінка головних кінцевих показників дослідження 1033IL/0030 продемонструвала, що Аримідекс мав статистично значущу перевагу над тамоксифеном щодо часу до прогресування пухлини (відношення ризиків (ВР) 1,42; 95 % довірчий інтервал (ДІ) [1,11; 1,82], медіана часу до прогресування 11,1 та 5,6 місяців для Аримідексу і тамоксифену відповідно, р = 0,006); частота об’єктивної відповіді пухлини була однаковою для Аримідексу та тамоксифену. Дослідження 1033IL/0027 продемонструвало, що частота об’єктивної відповіді пухлини та час до прогресування пухлини для Аримідексу та тамоксифену були подібними. Оцінка вторинних кінцевих показників підтвердила оцінку головних кінцевих показників ефективності. Досить низький рівень смертності у групах лікування обох досліджень не дав змогу зробити висновки про відмінності показників загального виживання.
Терапія другої лінії для жінок у постменопаузальному періоді з поширеним раком молочної залози
Аримідекс вивчався у ході двох контрольованих клінічних досліджень (дослідження 0004 та дослідження 0005) за участю жінок у постменопаузальному періоді з поширеним раком молочної залози, у яких захворювання прогресувало після лікування тамоксифеном поширеного раку молочної залози або раку молочної залози на ранній стадії. Загалом 764 пацієнтки були рандомізовані для застосування Аримідексу в дозі 1 мг або 10 мг один раз на добу або мегестролу ацетату у дозі 40 мг чотири рази на добу. Час до прогресування та частота об’єктивної відповіді були основними показниками ефективності. Також визначали частоту випадків пролонгованого (більше 24 тижнів) стабільного захворювання, частоту прогресування та загальне виживання. В обох дослідженнях значущих відмінностей між групами лікування щодо будь-якого з параметрів ефективності виявлено не було.
Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях
У ході великого дослідження ІІІ фази, що проводилося за участю 9366 жінок у постменопаузальному періоді з операбельним раком молочної залози, яких лікували протягом 5 років (див. нижче), Аримідекс статистично переважав тамоксифен щодо показника виживання без хвороби. Значно більші переваги відносно показника виживання без хвороби спостерігалися на користь Аримідексу порівняно з тамоксифеном у проспективно визначеній популяції з позитивними показниками рецепторів гормонів.
Таблиця 1
Сумарна таблиця кінцевих показників, отриманих під час дослідження АТАС: аналіз після завершення лікування, що тривало 5 років
Кінцеві показники ефективності |
Кількість випадків (частота) |
|||
ITT-популяція (популяція згідно з призначеним лікуванням) |
Пухлина з позитивними показниками рецепторів гормонів |
|||
|
Аримідекс |
Тамоксифен |
Аримідекс |
Тамоксифен |
Виживання без захворюванняa |
575 (18,4) |
651 (20,9) |
424 (16,2) |
497 (19,1) |
Відношення ризиків |
0,87 |
0,83 |
||
Двобічний 95 % ДІ |
0,78 – 0,97 |
0,73 – 0,94 |
||
p-значення |
0,0127 |
0,0049 |
||
Виживаність без метастазування захворюванняb |
500 (16,0) |
530 (17,0) |
370 (14,1) |
394 (15.2) |
Відношення ризиків |
0,94 |
0,93 |
||
Двобічний 95 % ДІ |
0,83 – 1,06 |
0,80 – 1,07 |
||
p-значення |
0,2850 |
0,2838 |
||
Час до настання рецидивуc |
402 (12,9) |
498 (16,0) |
282 (10,8) |
370 (14,2) |
Відношення ризиків |
0,79 |
0,74 |
||
Двобічний 95 % ДІ |
0,70 – 0,90 |
0,64 – 0,87 |
||
p-значення |
0,0005 |
0,0002 |
||
Час до настання рецидиву метастазуванняd |
324 (10,4) |
375 (12,0) |
226 (8,6) |
265 (10,2) |
Відношення ризиків |
0,86 |
0,84 |
||
Двобічний 95 % ДІ |
0,74 – 0,99 |
0,70 – 1,00 |
||
p-значення |
0,0427 |
0,0559 |
||
Вогнище у контрлатеральній молочній залозі |
35 (1,1) |
59 (1,9) |
26 (1,0) |
54 (2,1) |
Відношення ризиків |
0,59 |
0,47 |
||
Двобічний 95 % ДІ |
0,39 – 0,89 |
0,30 – 0,76 |
||
p-значення |
0,0131 |
0,0018 |
||
Загальна виживаністьe |
411 (13,2) |
420 (13,5) |
296 (11,3) |
301 (11,6) |
Відношення ризиків |
0,97 |
0,97 |
||
Двобічний 95 % ДІ |
0,85 – 1,12 |
0,83 – 1,14 |
||
p-значення |
0,7142 |
0,7339 |