Таблетки для зниження цукру в крові

Таблетки для зниження цукру в крові належать до гіпоглікемічних засобів і використовуються при цукровому діабеті типу II (СД2), коли організм перестає правильно реагувати на інсулін або виробляє його недостатню кількість. На відміну від I типу при ЦД2 не потрібні щоденні ін'єкції інсуліну.

Для лікування використовуються кілька груп препаратів:

1. Бігуаніди — знижують кількість глюкози, що вивільняється печінкою, та збільшують чутливість до інсуліну, допомагають контролювати вагу та покращити загальний стан здоров'я.
2. Похідні сульфонілсечовини — збільшують вироблення інсуліну підшлунковою залозою, можуть застосовуватися як самостійно, так і в комбінації з іншими таблетками для швидкого зниження цукру в крові.
3. Тіазолідиндіони — збільшують чутливість до інсуліну в тканинах, сприяють зниженню рівня жирів у крові.
4. Інгібітори альфа-глюкозидази — затримують засвоєння вуглеводів з їжі в кишківнику, що призводить до повільного виділення глюкози в кров, тому повинні прийматися під час їди.
5. Інгібітори дипептидилпептидази-4 (ІДП-4) — підвищують рівень інкретинів, гормонів, які допомагають контролювати рівень глюкози в крові, шляхом збільшення вироблення інсуліну та зниження синтезу глюкагону.

Незалежно від виду лікарського засобу, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування та регулярно перевіряти рівень цукру в крові.

Склад та форми випуску

Попри те, що дія всіх груп препаратів спрямована на зниження цукру в крові, завдяки чому можливо контролювати перебіг СД2 та усунути неприємні симптоми, їх склад може відрізнятися:

• бігуаніди — виготовляються на основі метформіну («Метформін», «Метамін», «Інсуфор»);
• похідні сульфонілсечовини — містяться в таких препаратах, як «Манініл», «Діабінакс», «Гліклада»;
• тіазолідиндіони або глітазони — назва таблеток для зниження цукру в крові цієї групи «Авандамет», «Піоглар», «Піоглітазон»;
• інгібітори альфа-глюкозидази — на основі акарбози, міглітолу, воглибозу («Акорбоза», «Міглітол», «Воксид»);
• інгібітори дипептидилпептидази-4 (ІДП-4) — містять гліптини: ситагліптин («Янува»), вилдагліптин («Галвус»), саксагліптин («Онгліза»).

Гіпоглікемічні засоби для лікування СД2 випускаються у формі таблеток та широко представлені в аптеці.

Показання до застосування

Препарати призначають у разі:

• діагностованого цукрового діабету ІІ типу;
• неможливості досягти цільових рівнів глюкози в крові шляхом змін способу життя, таких як покращення харчування та фізична активність;
• ускладнень цукрового діабету: ушкодження судин, зорові проблеми, хвороби нирок чи нервової системи;
• СД2, що супроводжується ожирінням, артеріальною гіпертензією, дисліпідемією.

Які таблетки пити для зниження цукру в крові та режим дозування визначає лікар на основі індивідуальних особливостей пацієнта, ступеня тяжкості діабету, наявності ускладнень та супутніх захворювань.

Протипоказання

Гіпоглікемічні засоби заборонені при:

• підвищеній чутливості до основних або допоміжних компонентів;
• цукровому діабеті І типу;
• діабетичному кетоацидозі;
• нирковій та печінковій недостатності;
• тяжких серцево-судинних захворюваннях;
• нейтропенії, тромбоцитопенії, анемії, лейкопенії, агранулоцитозі, панцитопенії;
• тяжких інфекціях чи травмах.

До відносних протипоказань належать вагітність, грудне вигодовування, старечий вік та ослаблений імунітет.

Особливості застосування

Цукровий діабет II типу може виявитися в будь-якому віці, але найчастіше він розвивається у людей старше 40 років. Однак, якщо у дитини або підлітка діагностується ЦД2, то застосування таблеток для зниження цукру в крові може бути рекомендовано лікарем.

Для немовлят і дітей дошкільного віку зазвичай застосовуються інші методи контролю рівня глюкози у крові, такі як регулярне вимірювання рівня цукру в крові, ін'єкції інсуліну чи зміна раціону.

Вагітним і жінкам, що годують, препарати призначають після оцінки співвідношення ризик/користь для їх здоров'я, розвитку плода або стану немовляти.

Побічні ефекти

Застосування препаратів може спричинити:

• головний біль, запаморочення, сонливість;
• тривожність, дратівливість;
• тремор рук;
• порушення травлення (нудота, блювання, діарея, запори);
• зміну смаку у роті;
• алергічні реакції (свербіж, висипання на шкірі, набряк гортані);
• порушення роботи печінки та нирок;
• зниження рівня глюкози у крові до небезпечного рівня (гіпоглікемія);
• набряки та підвищення ваги.

У разі побічних ефектів потрібна консультація лікаря для коригування дози або відміни препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Вимагають особливої уваги у поєднанні з:

• антибіотиками;
• бета-блокаторами;
• діуретиками;
• кортикостероїдами;
• деякими препаратами для лікування серцево-судинних захворювань;
• засобами для лікування депресії та інших психічних розладів;
• НПЗП.

Ці комбінації можуть підвищувати чи знижувати рівень цукру в крові, а також спричинити небезпечний стан — гіпоглікемію.

Використана література

https://compendium.com.ua/

https://likicontrol.com.ua/

https://www.apteka.ua/