Рекормон – фармакологічні властивості

Препарат Рекормон відноситься до антианемічних засобів.

Епоетин бета - глікопротеїд, фактор стимуляції мітозу та гормону диференціювання клітин, стимулює утворення еритроцитів з клітин-попередників (класу стовбурових клітин). Рекомбінантний епоетин бета, отриманий методом генної інженерії, за своїм амінокислотним та вуглеводним складом ідентичний еритропоетину, виділеному з сечі хворих на анемію. Епоетин бета має високий рівень очищення, що відповідає сучасним технологічним можливостям. Зокрема, в активній речовині, яка вводиться людині, не виявляється залишків клітинних ліній, що використовуються для одержання препарату. Епоетин бета після внутрішньовенного та підшкірного введення підвищує кількість еритроцитів, ретикулоцитів та рівень гемоглобіну в крові, а також швидкість включення 59Fe у клітини, що не впливає на лейкопоез. Цитотоксичної дії еритропоетину на кістковий мозок чи клітини шкіри людини не виявлено.

Еритропоетин – це фактор росту, який первинно стимулює продукцію еритроцитів, але рецептори до еритропоетину можуть бути експресовані також на поверхні різних пухлин.

У дуже рідкісних випадках під час терапії засобами, що стимулюють еритропоез, спостерігалися антитіла, що нейтралізують, до еритропоетину з або без істинної еритроцитарної аплазії.

Щоб Рекормон купити в онлайн аптеці АНЦ, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. В цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Рекормон шприц – це розчин для ін'єкцій 2000 МО по 0.3 та 0.6 мл, випускається у попередньо заповненому шприці з голкою, у картонній упаковці № 1 та 6.

Діюча речовина: бета епоетин.

1 попередньо наповнений шприц (0,3 мл розчину) містить бета епоетину 2000 МО (16,6 мкг);

1 попередньо наповнений шприц (0,6 мл розчину) містить бета епоетину 30 000 МО (250 мкг);

Інші складові:

сечовина;
натрію хлорид;
полісорбат 20;
натрію дигідрофосфат, дигідрат;
натрію гідрофосфат, додекагідрат;
кальцію хлорид, дигідрат;
гліцин; L-лейцин;
L-ізолейцин;
L-треонін;
кислота L-глутамінова;
L-фенілаланін;
вода для ін'єкцій.

Рекормон – це безбарвний, від прозорого до злегка опалесцентного розчину.

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Рекормон використовується в таких цілях:

лікування при симптоматичній анемії, асоційованій з хронічною нирковою недостатністю у дорослих та дітей;
профілактика анемії у недоношених новонароджених, які народилися з масою тіла 750-1500 г до 34 тижня вагітності;
лікування при симптоматичній анемії у пацієнтів з немієлоїдними злоякісними пухлинами, які отримують хіміотерапію;
збільшення об'єму аутологічної крові, призначеної для подальшої аутотрансфузії.

Необхідно взяти до уваги зареєстрований ризик виникнення тромбоемболічних явищ.

Препарат Рекормон призначає лікар, який має досвід лікування за вказаної патології для застосування. Оскільки в окремих випадках виникають анафілактоїдні реакції, першу дозу необхідно вводити під контролем.

Лікування при симптоматичній анемії у дорослих та дітей з хронічною нирковою недостатністю. Симптоми та ускладнення анемії варіюють залежно від віку, статі та нозології. Необхідна оцінка лікарем клінічного перебігу захворювання та загального стану пацієнта.

Препарат вводиться підшкірно або внутрішньовенно з метою досягнення рівня гемоглобіну, який не повинен перевищувати 120 г/л (7,5 ммоль/л).

Лікування проводять у два етапи.

Стадія корекції. При підшкірному введенні початкова доза становить 20 МО/кг маси тіла 3 рази на тиждень. При недостатньому підвищенні рівня гемоглобіну (<2,5 г/л/тиж) дозу можна збільшувати кожні 4 тижні на 20 МО/кг 3 рази на тиждень. Сумарну тижневу дозу можна розділити також на щоденні введення в нижчих дозах.

При внутрішньовенному введенні початкова доза становить 40 МО/кг 3 рази на тиждень. Через 4 тижні дозу можна підвищити до 80 МО/кг 3 рази на тиждень. За необхідності подальшого підвищення дози її слід підвищувати на 20 МО/кг 3 рази на тиждень із місячним інтервалом.

Незалежно від методу введення максимальна доза Рекормон не повинна перевищувати 720 МО/кг/тиждень.

Стадія підтримуючої терапії. Для підтримки показників гемоглобіну на рівні 100–120 г/л дозу слід зменшити в 2 рази в порівнянні з попередньою. Згодом підтримуючу дозу Рекормон коригують індивідуально, з інтервалом в 1 або 2 тижні (підтримуюча доза).

При підшкірному введенні тижневу дозу Рекормон можна вводити у вигляді однієї ін'єкції на тиждень або розподілити цю дозу на 3 або 7 введень на тиждень. При стабілізації стану на тлі одноразового введення на тиждень можна перейти на одноразове введення з 2-тижневим інтервалом, у цьому випадку може знадобитися підвищення дози.

Як свідчать результати клінічних досліджень, як правило, чим менше вік дитини, тим більші дози препарату потрібні. Але оскільки індивідуальну відповідь на препарат прогнозувати неможливо, доцільно дотримуватися рекомендованого режиму дозування.

Лікування препаратом Рекормон зазвичай тривале. За потреби його можна перервати у будь-який час. Дані за схемою дозування 1 раз на тиждень базуються на результатах клінічних досліджень із тривалістю лікування 24 тижні.

Профілактика анемії у недоношених новонароджених. Препарат вводять підшкірно в дозі 250 МО/кг маси тіла 3 рази на тиждень. Лікування препаратом Рекормон слід розпочати якомога раніше, бажано з 3-го дня життя, і продовжувати 6 тижнів. У недоношених новонароджених, яким проводили трансфузії до початку лікування препаратом Рекормон, ефект терапії може бути менш вираженим, ніж у недоношених новонароджених, яким трансфузії не проводили.

Лікування при симптоматичній анемії, індукованій хіміотерапією у пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Препарат Рекормон вводять підшкірно пацієнтам з анемією (рівень гемоглобіну ≤100 г/л (6,2 ммоль/л)). Симптоми та ускладнення анемії варіюють залежно від віку, статі та нозології. Необхідна оцінка лікарем клінічного перебігу захворювання та загального стану пацієнта.

Рекомендована початкова доза Рекормон становить 30 000 МО/тиждень (приблизно 450 МО/кг/тиждень, виходячи з розрахунків на основі пацієнтів із середньою масою тіла), одноразову або тижневу дозу можна розділити на 3 або 7 введень.

У зв'язку з індивідуальною особливістю можливі окремі епізодичні значення рівня гемоглобіну вище та нижче за бажаний рівень. При зміні рівня гемоглобіну слід коригувати дозу, пам'ятаючи про цільовий діапазон гемоглобіну 100-120 г/л (6,2-7,5 ммоль/л). Слід уникати стійкого підвищення гемоглобіну вище 120 г/л (7,5 ммоль/л). Рекомендації щодо корекції дози Рекормон при рівні гемоглобіну вище 120 г/л (7,5 ммоль/л) наведено нижче.

При підвищенні рівня гемоглобіну мінімум на 10 г/л (0,62 ммоль/л) через 4 тижні – терапію слід продовжити в тій же дозі. При підвищенні рівня гемоглобіну менш ніж на 10 г/л (0,62 ммоль/л) через 4 тижні дозу необхідно подвоїти. За відсутності підвищення рівня гемоглобіну мінімум на 10 г/л (0,62 ммоль/л) через 8 тижнів – лікування слід припинити, оскільки відповідь на терапію препаратом Рекормон малоймовірна.

Лікування Рекормон слід продовжувати протягом 4 тижнів після закінчення хіміотерапії.

Максимальна доза препарату Рекормон не повинна перевищувати 60 000 МО/тиж.

Протипоказання

Засіб Рекормон протипоказано приймати у таких випадках:

підвищена чутливість до бета-епоетину або інших компонентів препарату;
неконтрольована артеріальна гіпертензія;
інфаркт міокарда або інсульт, перенесений упродовж попереднього місяця;

Рекормон є нестабільною стенокардією або підвищеним ризиком розвитку тромбозу глибоких вен (при венозній тромбоемболії в анамнезі) — при призначенні для збільшення об'єму аутологічної крові для аутогемотрансфузії.

Особливості застосування

Рекормон призначається дітям у віці. Препарат Рекормон слід призначати з особливою обережністю вагітним і грудьми, що годують.

Побічні ефекти

Ліки Рекормон може викликати такі побічні реакції:

Судинні порушення: іноді – гіпертонічний криз; часто - АГ.
Порушення з боку нервової системи: часто головний біль.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко — тромбоз шунта; дуже рідко – тромбоцитоз.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто — тромбоемболічні ускладнення.

У пацієнтів, яким призначали забір аутологічної донорської крові, відзначено більш високу частоту тромбоемболічних подій. У пацієнтів з онкологічними захворюваннями відзначався головний біль та артеріальна гіпертензія. В окремих пацієнтів відзначали зниження показників заліза у сироватці крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Рекормон, вартість якого залежить від дозування, немає випадків взаємодії.

Блок FAQ

Рекормон як колоти?

Великим та вказівним пальцем взяти шкіру у складку. Тримаючи корпус шприца, ближче до голки, ввести її під шкіру. Ввести розчин препарату Рекормон. Швидко вийняти голку та притиснути місце уколу Рекормон стерильною сухою ватою.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua

Рекормон в Запоріжжі

Шукати в інших регіонах