Закрита черепно-мозкова травма

Закрита черепно-мозкова травма – це травма голови, при якій не відбувається пошкодження кісток черепа, м'яких тканин та апоневрозу (сухожильного шолома, що покриває звід черепа). Наслідки черепно-мозкової травми залежать від її тяжкості та місця нанесення, пошкодження можуть бути незначними, або в деяких випадках можуть становити загрозу життю. Тому при черепно-мозковій травмі потрібна термінова медична допомога.

Причини виникнення закритої черепно-мозкової травми

Серед найпоширеніших причин черепно-мозкових травм:

• дорожньо-транспортні пригоди (автомобільні аварії),
• спортивні травми,
• травми на виробництвах,
• травми в побуті.

Види закритих черепно-мозкових травм та симптоми, що їх супроводжують

Закриті черепно-мозкові травми класифікують за ступенем тяжкості на легкі, середні та важкі.

Є й інша класифікація: струс мозку, здавлення, забій мозку, аксональне ушкодження. Для кожного з цих різновидів черепно-мозкових травм характерні певні симптоми.

Для струсу мозку характерні нудота, блювота, запаморочення. Може губитися свідомість, виникати часткова амнезія (людина не пам'ятає, що з нею сталося). Також можуть виникати сплутаність свідомості, загальмованість, погіршення когнітивних здібностей.

В разі струсу мозку людина надовго втрачає свідомість, спостерігаються сильна блювота, частіше виникає амнезія, може порушуватися здатність нормально говорити.

Здавлювання мозку – це результат крововиливу. В цьому випадку мозкова речовина перебуває під тиском гематоми. Симптоми в цьому випадку можуть досить сильно відрізнятися. Нудота, запаморочення, сонливість можуть виникати не відразу, поступово посилюючись. Або ж людина може практично відразу впасти в кому.

Найважчий варіант – аксональне ушкодження. У подібній ситуації відразу ж настає коматозний стан.

Черепно-мозкові травми здатні спровокувати ряд ускладнень:

• втрати мови,
• порушення процесу ковтання,
• часткового паралічу,
• порушення координації рухів,
• болів хронічного характеру,
• психологічних проблем.

Для того, щоб не допустити цього, потрібно якомога швидше після отримання травми звернутися за медичною допомогою.

Діагностика та лікування закритої черепно-мозкової травми

Діагностика та лікування черепно-мозкових травм проводиться в стаціонарі. Для діагностики стану зазвичай робиться рентген голови або комп'ютерна томографія голови. Також лікарі діагностують неврологічні прояви стану. Після того як ступінь тяжкості травми визначена, підбирається лікування.

В разі легких травм може бути достатньо застосування знеболювальних препаратів та забезпечення людині спокою на деякий час.

При більш серйозних травмах застосовується ряд заходів, які дозволяють стабілізувати стан здоров'я та не допустити подальшого пошкодження тканин мозку. У важких випадках може знадобитися термінова нейрохірургічна операція.

Після того як стан стабілізовано і загрози життю немає, лікарі повинні деякий час спостерігати за пацієнтом. Важливо не допустити появи таких ускладнень як гіпоксія мозку, гіпертензії. Зазвичай призначається курс медикаментозної терапії. Лікар підбирає її індивідуально в залежності від тяжкості травми та загального стану людини.

На перших етапах пацієнтам після черепно-мозкової травми обов'язково потрібен постільний режим, потім поступово дозволяється збільшення фізичної активності. Реабілітація після подібних травм може зайняти деякий час, вона обов'язково має проводитися під контролем фахівців. Тривалість реабілітаційних процедур залежить від тяжкості ушкоджень.

Своєчасне звернення за медичною допомогою при черепно-мозковій травмі значно підвищує шанси на позитивний результат та швидке відновлення здоров'я.