star_on

Захворювання печінки і жовчовивідних шляхів

Для лікування ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ ТА ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ:

Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування

ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ ТА ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ

Втомилися від неприємних симптомів?

Печінка — найбільша залоза в організмі людини. Анатомічно вона є частиною травної системи, проте її функції не обмежуються виділенням жовчі. Печінка відіграє незамінну роль у знешкодженні токсинів і шкідливих продуктів обміну речовин, а також бере активну участь в процесах метаболізму. Вона регулює об’єм крові, синтезує життєво важливі білки і біологічно активні речовини, накопичує вітаміни і мікроелементи, бере участь у вуглеводному і ліпідному обміні.

У клітинах печінки (гепатоцитах) утворюється жовч — гірка жовто-зелена рідина зі специфічним запахом. Через жовчні протоки вона надходить в жовчний міхур, який є своєрідним резервуаром. Звідти жовч виділяється до 12-палої кишки і надалі забезпечує всмоктування жирів і засвоєння цілого ряду вітамінів.

Хвороби печінки супроводжуються низкою метаболічних порушень і проявляються специфічними симптомами. Для кожної патології характерний свій симптомокомплекс, який дозволяє запідозрити хворобу ще до проведення лабораторних та інструментальних досліджень.

Які бувають захворювання гепатобіліарної системи

Хвороби печінки і жовчовивідних шляхів поділяються на функціональні і органічні. Для перших характерно порушення моторики біліарного тракту, для других — запальні, дистрофічні або неінфекційні зміни в клітинах печінки чи жовчовивідних шляхах.

Функціональні розлади займають 10-12% в структурі захворюваності гепатобіліарної системи. Вони розвиваються в результаті порушення моторики жовчного міхура або зміни тонусу сфінктерів. Функціональні розлади супроводжуються порушенням відтоку жовчі з жовчного міхура в 12-палої кишки.

Органічні ураження печінки і жовчовивідних шляхів виникають в результаті інфекційних і аутоімунних захворювань (гепатити, цирози), спадкових хвороб (гемохроматоз, хвороба Вільсона-Коновалова), травм, інтоксикацій, паразитарних інвазій (аскаридоз, ехінококоз, опісторхоз) та ін. Для них характерне структурне ураження печінки в результаті запальних, дистрофічних, аутоімунних або інших патологічних процесів.

Найбільш поширеними захворюваннями гепатобіліарної системи є вірусні гепатити, алкогольні і неалкогольні цирози, жовчокам'яна хвороба і дисфункціональні розлади жовчовивідних шляхів. Їх причинами найчастіше стають інфекції, імунні порушення, інтоксикації, зловживання алкоголем, неправильне харчування, порушення правил прийому деяких лікарських препаратів і т.д.

Як проявляються хвороби печінки і жовчовивідних шляхів

Хвороби печінки зазвичай проявляються болями в правому підребер'ї, порушеннями з боку травного тракту і метаболічними розладами. При цьому можуть страждати життєво важливі процеси в організмі, що нерідко призводить до тяжких наслідків. Тому при появі тривожних симптомів необхідно звертатися до лікаря, щоб він поставив правильний діагноз і призначив лікування.

Симптоми захворювань печінки:

  • відчуття гіркоти у роті;
  • біль і тяжкість в правому підребер'ї;
  • нудота;
  • погіршення апетиту;
  • млявість і апатія;
  • підвищена дратівливість;
  • відчуття дискомфорту в животі;
  • жовтушність шкіри та склер;
  • потемніння сечі.

Жовтяниця і забарвлення сечі в коричневий колір зазвичай говорять про важкі захворювання печінки, такі як гострий вірусний гепатит, цироз або жовчнокам'яна хвороба. При появі будь-якого з цих симптомів слід якомога швидше звертатися за лікарською допомогою.