Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Уретрит


Уретрит — захворювання сечовидільної системи, при якому спостерігається запалення сечовипускального каналу. Найчастіше ця патологія виникає під впливом інфекції.

Виділення з уретри, біль при сечовипусканні та інші характерні симптоми хвороби досить неприємні й доставляють багато незручностей. Крім того, уретрит може призводити до таких серйозних ускладнень як цистит, пієлонефрит, простатит у чоловіків. Уникнути цього можна, якщо своєчасно звернутися до лікаря та пройти необхідне лікування.

Причини розвитку уретриту

Зазвичай уретрит розвивається внаслідок зараження урогенітальними інфекціями (гонокок, хламідії, мікоплазма). Але в деяких випадках запальний процес в сечівнику виникає під впливом умовно-патогенної мікрофлори (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка). Також інфекційним агентом можуть бути грибки кандида.

Інфекція в сечівник може попадати різними способами:

  • під час статевого акту,
  • при попаданні інфекції з інших вогнищ запалення (при пієлонефриті, циститі, баланопоститі та т.ін.),
  • під час медичних маніпуляцій (цітоскопія, взяття мазка, катетеризації),
  • при порушенні гігієнічних правил.

Серед факторів, які можуть спровокувати розвиток уретриту можна вказати:

  • Переохолодження. Сприяє зниженню імунітету, на тлі чого може активізуватися патологічна мікрофлора.
  • Дієта з великою кількістю гострих страв. Захоплення гострими, занадто кислими або солоними стравами може призводити до подразнення слизової сечовивідного каналу.
  • Токсичний або радіаційний вплив.
  • Алергічні реакції.

Якщо уретрит розвинувся на фоні токсичного впливу, радіації, алергічної реакції, говорять про неінфекційний уретрит.

Симптоми уретриту

Симптоми уретриту досить характерні:

  • Різь, больовий синдром та печіння в момент сечовипускання.
  • Виділення з уретри. При неспецифічній бактеріальній інфекції виділення рясні, слизисто-гнійні з неприємним запахом. У разі розвитку гонорейного уретриту виділення мають характер краплі білого гною. Зазвичай виділення більш рясні з ранку.
  • Часті позиви до сечовипускання.
  • Утруднене сечовипускання.

Коли уретрит набуває хронічного перебігу, то симптоматика змазана, спостерігається невелике печіння та свербіж в момент сечовипускання.

Якщо захворювання не діагностувати вчасно та не лікувати, то інфекція може поширитися далі, проникнути в сечовий міхур, нирки, викликати цистит, пієлонефрит. У чоловіків запалення може розповсюдитися на сім'яні пухирці, розвитися простатит.

Діагностика уретриту

При діагностуванні уретриту проводять такі дослідження:

  • огляд в уролога,
  • дослідження мазка (мікроскопічне дослідження та бакпосев, ПЛР аналіз на наявність тих чи інших збудників хвороби),
  • загальний аналіз сечі,
  • УЗД органів малого таза та рентгенологічне дослідження сечівника із застосуванням контрастної речовини,
  • дослідження за допомогою уретроскопа (не проводиться в період загострення уретриту).

Дуже важливо провести диференціальну діагностику та визначити вид уретриту (грибковий, гонорейний, хламідійний та т. ін.). Це можна зробити за допомогою бактеріального посіву та ПЛР-діагностики.

Лікування уретриту

Зазвичай лікування уретриту проводиться антибіотиками. Щоб терапія була ефективною, визначається бактерія-збудник та її чутливість до конкретного антибіотика.

При хронічній формі захворювання здійснюється інстиляція рідких препаратів безпосередньо в уретру.

Також при уретриті рекомендується дієта, відмова від алкоголю, призначаються засоби, що сприяють нормалізації імунітету.

Якщо уретрит виникає на тлі інших хвороб, наприклад, стриктури уретри, простатиту, то в першу чергу необхідно лікувати основне захворювання.

Лікування потрібно підбирати індивідуально з урахуванням форми хвороби, збудника, супутніх захворювань. Для цього зверніться до уролога, він надасть кваліфіковану допомогу та підбере дієве лікування.

Для лікування УРЕТРИТ: