Целіакія

Целіакія або глютенова хвороба (глютенова ентеропатія, кишковий інфантилізм) – це хронічне довічне захворювання тонкого кишківника, при якому під впливом глютену відбувається пошкодження ворсинок тонкого кишківника та порушується всмоктування.

Глютен – це білок, який знаходиться в пшениці та деяких інших злаках. Також целіакію викликають інші рослинні білки, що близькі за будовою до глютену та містяться в злаках. Целіакія виникає, якщо в організмі формується специфічна автоімунна відповідь на глютен.

Причини целіакії

Целіакія – це захворювання, яке обумовлено спадковістю та виникає при наявності певних генів. Однак присутність даних генів не говорить про обов'язкове її виникнення. «Запустити» захворювання можуть такі фактори:

• інфекції, як вірусні, так і бактеріальні,
• перенесені операції на кишківнику,
• стреси,
• захворювання автоімунного характеру, такі як ювенільний ревматоїдний артрит, автоімунний тиреоїдит, цукровий діабет 1 типу.

Також целіакія може проявлятися після вагітності.

Симптоми целіакії

Розвиток целіакії відбувається, коли глютен починає провокувати патологічну імунну відповідь, в результаті чого вирівнюються ворсинки тонкого кишківника, розвивається запалення його внутрішнього шару. На таких ділянках тонкого кишківника порушується здатність до всмоктування поживних речовин з їжі, порушується робота травного тракту в цілому. І це призводить до появи таких симптомів:

• метеоризм,
• зміни випорожнень (чергування проносу та закрепу),
• спрага,
• зниження м'язового тонусу,
• втрата ваги,
• втома, слабкість, стомлюваність,
• нудота та блювота,
• уповільнення зростання у дітей,
• остеопороз, остеомаляція, дефекти зубної емалі,
• знижується рівень гемоглобіну, з'являється відчуття браку повітря,
• блідість шкірних покривів,
• атопічний дерматит.

Можуть виникати головні болі, відчуття тривожності, безсоння або навпаки підвищена сонливість.

Целіакія не просто погіршує якість життя своїми проявами, а й несе інші небезпеки для здоров'я. Так у людей з целіакію підвищений ризик розвитку раку кишківника. Можуть виникати виразки кишківника й відкриватися кровотечі. При тривалих порушеннях всмоктування поживних речовин може розвинутися анемія.

Уникнути проявів целіакії та її небезпечних ускладнень можна, якщо вчасно діагностувати патологію і пройти необхідне лікування.

Діагностика целіакії

Для діагностики целіакії проводиться ряд наступних досліджень:

• збір анамнезу з урахуванням інформації про найближчих родичів, клінічний огляд,
• аналіз крові (загальний і біохімія),
• серологічне дослідження,
• аналіз калу (на приховану кров і копрограма),
• фіброгастродуоденоскопія,
• біопсія тканин дванадцятипалої кишки на тлі дієти з вмістом глютену,
• тест глютеном після призначення безглютенової дієти,
• дослідження щільності кісткової тканини та УЗД.

Лікування целіакії

Одним з найважливіших пунктів в лікуванні целіакії є дієтотерапія. Безглютенова дієта в більшості випадків дозволяє повністю усунути симптоми та нормалізувати стан. Уже через місяць після початку дотримання дієти спостерігається значне поліпшення стану. А приблизно через рік стан кишківника повністю приходить до норми.

Може також призначатися медикаментозна терапія: вітаміни, проти діарейні засоби, ферменти, препарати від дисбактеріозу. У важких випадках, коли дієта не дає потрібного результату, може призначатися курс гормональних препаратів.

Підбирати лікування та призначати ліки обов'язково повинен лікар. Своєчасне звернення до лікаря і точна діагностика стану дозволить взяти захворювання під контроль та відновити нормальну якість життя.