Тонзиліт

Тонзиліт— це патологія, яка виникає при запаленні мигдаликів. Хвороба розвивається при впливі інфекційних агентів: вірусів, грибків, бактерій. Тонзиліт може бути гострим (ангіна) та хронічним. За характером перебігу і локалізації тонзиліт поділяють на звичайний або банальний з такими формами, як катаральний, лакунарний, фолікулярний, і атиповий, що включає виразково-некротичну, грибкову, флегмонозну форму.

Причини розвитку тонзиліту

Безпосередньою причиною розвитку тонзиліту є інфекція:

• Бактеріальна інфекція. Найчастіше причиною тонзиліту є стрептококи або стафілококи.
• Вірусна інфекція. Мигдалики можуть уражатися аденовірусами, ентеровірусами вірусом Кавасакі, вірусом герпесу.
• Грибкова інфекція. Грибки— найбільш рідкісні збудники тонзиліту, частіше вражають мигдалики у дітей. З грибків найчастіше на мигдалинах поселяються грибки роду Кандида.

Також можна назвати ряд чинників, які можуть провокувати розвиток тонзиліту:

• переохолодження,
• надмірне стомлення,
• вогкість,
• незбалансоване харчування,
• знижений імунітет,
• запальні процеси в роті, в порожнині носа та навколоносових пазух.

Заразитися тонзилітом можна від зовнішнього джерела повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту. Але можливе і самозараження, коли мікроорганізми, які мешкають в горлі, починають надмірно розмножуватися і викликати запалення. Відбувається це на тлі зниження імунітету.

Симптоми тонзиліту

Симптоматика тонзиліту може дещо відрізнятися в залежності від форми і перебігу захворювання.

Характерні симптоми гострого тонзиліту (ангіни):

• висока температура, на початку захворювання до 39 градусів,
• сильний біль в горлі, особливо в момент ковтання,
• збільшення мигдаликів, їх набряк, почервоніння,
• підвищена слабкість,
• головний біль,
• на мигдаликах може утворюватися наліт, з'являтися гнійники,
• больові відчуття при ковтанні.

Також при тонзиліті можуть розвиватися нудота, блювота, з'являтися біль в животі.

Якщо тонзиліт лікувати некоректно або не долікувати, хвороба може набути хронічного характеру.

Симптоми хронічного тонзиліту можуть виникати періодично:

• постійне або періодичне підвищення температури тіла,
• періодичні болі в горлі невисокої інтенсивності,
• стомлюваність, пітливість,
• болі в суглобах,
• запалені лімфовузли під нижньою щелепою,
• неприємний запах з рота.

Ускладнення тонзиліту

Тонзиліт— захворювання неприємне само по собі, але найбільш небезпечно воно своїми ускладненнями. При підозрі на тонзиліт, слід, якомога швидше звернутися до лікаря для встановлення правильного діагнозу та призначвення адекватного лікування. Якщо цього не зробити, то різко зросте ризик появи таких ускладнень:

• отит,
• абсцес глотки та навкологлоткових тканин,
• флегмона шиї,
• менінгіт,
• гломерулонефрит,
• міокардит,
• ревматизм серця і суглобів.

Діагностика та лікування тонзиліту

Діагностують тонзиліт на фоні характерної симптоматики. На прийомі лікар зазвичай проводить огляд ротової порожнини і мигдаликів— фарингоскопію. При необхідності береться мазок з поверхні мигдаликів для визначення різновиду збудника хвороби. Також може призначатися імунологічний аналіз крові.

Лікування тонзиліту залежить від різновиду захворювання та характеру течії.

Рекомендується місцеве лікування, що включає промивання і змазування мигдаликів. При полосканні і промиванні хвороботворні бактерії змиваються з мигдаликів, що дає позитивний ефект. Можна полоскати відварами лікарських трав або використовувати спеціальні препарати.

Ефективно застосовувати протизапальні засоби місцевої дії. Їх можна купити у вигляді спреїв, які потрібно розпорошувати безпосередньо на мигдалики, або льодяників, що треба розсмоктувати.

Також при бактеріальному збуднику тонзиліту призначається місцева антибіотикотерапія або ж антибіотики у таблетках. Вибирати антибіотик для лікування тонзиліту повинен лікар. Дуже важливо пройти повний курс лікування, тому що в іншому випадку хвороботворні бактерії не будуть знищені й запалення може перейти в хронічну форму.

Також може застосовуватися фізіотерапія. У важких випадках, при дуже частих і важких ангінах може рекомендуватися хірургічне втручання.