Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Тенезмы

Тенезмами называют учащенные позывы к дефекации, которые появляются внезапно и вызывают тянущие или режущие боли, чувство дискомфорта и жжения в области копчика. В большинстве случаев тенезмы являются безрезультатными, то есть не приводят к полноценной дефекации. Иногда они могут сопровождаться выделением небольшого количества кала, крови, слизи или гноя.

Ложные позывы к дефекации редко возникают сами по себе. Чаще всего они сопровождаются целым рядом других симптомов: болью в животе, метеоризмом, тошнотой, поносом или запором. Следует отметить, что тенезмы никогда не бывают физиологическими — их появление практически всегда свидетельствует о наличии заболеваний желудочно-кишечного тракта.

Механизм развития

В основе развития ложных позывов к дефекации лежит повышенная чувствительность прямой кишки к механическим стимулам. В результате этого даже небольшое количество фекалий, слизи или воспалительных субстратов вызывают у человека сильное желание посетить туалет.

В отличие от нормально акта дефекации, при тенезмах не наступает расслабление анальных сфинктеров и кал не выделяется. Усиленное натуживание вызывает у больного спазм мышечного слоя сигмовидной и прямой кишки, а также мышц промежности и брюшного пресса. В результате мышечных спазмов позывы становятся очень болезненными и доставляют человеку немало страданий.

Причины

В большинстве случаев императивные позывы к дефекации являются симптомом поражения толстого кишечника, в частности, заболеваний прямой или сигмовидной кишки.

Появление тенезмов могут спровоцировать:

  • острые кишечные инфекции;
  • геморроидальные узлы;
  • проктит и парапроктит;
  • трещины анального прохода;
  • неспецифический язвенный колит;
  • синдром раздраженного кишечника;
  • свищи и полипы прямой кишки;
  • хронический понос или диарея;
  • злокачественные новообразования кишечника.

В некоторых случаях тенезмы могут появляться не из-за болезней кишечника. Их могут вызывать неврологические расстройства, некоторые заболевания мочеполовой системы или длительная езда в сидячем положении.

Диагностика и лечение

При тенезмах главной целью диагностики является выявление причины, которая вызвала болезненные симптомы. С этой целью проводят комплексное обследование, которое может включать пальцевое исследование прямой кишки, эндоскопию, рентгенографию с применением контраста, УЗД, а также лабораторное исследование кала (копрограмму).

Лечение тенезмов направлено в первую очередь на борьбу с основным заболеванием. Если причиной стала кишечная инфекция, человеку назначают антибактериальные средства и энтеросорбенты. При хронических воспалительных заболеваниях кишечника используют сульфаниламиды, при геморрое и трещинах анального прохода — ранозаживляющие и смягчающие препараты в виде свечей и мазей. Диарею устраняют Лоперамидом или Имодиумом, запоры — Дюфалаком, метеоризм — Эспумизаном.

Для симптоматического лечения самих тенезмов применяют спазмолитики (Папаверин или Но-Шпу).

Тенезми

Тенезмами називають часті позиви до дефекації, які з'являються раптово і викликають тягнучі або ріжучі болі, відчуття дискомфорту і печіння в області куприка. У більшості випадків тенезми є безрезультатними, тобто не призводять до повноцінної дефекації. Іноді вони можуть супроводжуватися виділенням невеликої кількості калу, крові, слизу або гною.

Помилкові позиви до дефекації рідко виникають самі по собі. Частіше всього вони супроводжуються цілою низкою інших симптомів: болем в животі, метеоризмом, нудотою, проносом або запором. Слід зазначити, що тенезми ніколи не бувають фізіологічними — їх поява майже завжди свідчить про наявність захворювань шлунково-кишкового тракту.

Механізм розвитку

В основі розвитку помилкових позивів до дефекації лежить підвищена чутливість прямої кишки до механічних стимулів. В результаті цього навіть невелика кількість фекалій, слизу або запальних субстратів викликають у людини сильне бажання відвідати туалет.

На відміну від нормально акту дефекації, при тенезмах не настає розслаблення анальних сфінктерів і кал не виділяється. Посилене натужування викликає у хворого спазм м'язового шару сигмовидної і прямої кишки, а також м'язів промежини і черевного преса. В результаті м'язових спазмів позиви стають болючими і доставляють людині чимало страждань.

Причини

У більшості випадків імперативні позиви до дефекації є симптомом ураження товстого кишечника, зокрема, захворювань прямої чи сигмовидної кишки.

Появу тенезмов можуть спровокувати:

  • гострі кишкові інфекції;
  • гемороїдальні вузли;
  • проктит і парапроктит;
  • тріщини анального проходу;
  • неспецифічний виразковий коліт;
  • синдром подразненого кишечника;
  • свищі і поліпи прямої кишки;
  • хронічний пронос або діарея;
  • злоякісні новоутворення кишечника.

У деяких випадках тенезми можуть з'являтися не через хвороби кишечника. Їх можуть викликати неврологічні розлади, деякі захворювання сечостатевої системи або тривала їзда в сидячому положенні.

Діагностика і лікування

При тенезмах головною метою діагностики є виявлення причини, що викликала неприємні симптоми. З цією метою проводять комплексне обстеження, яке може включати пальцеве дослідження прямої кишки, ендоскопію, рентгенографію із застосуванням контрасту, УЗД, а також лабораторне дослідження калу (копрограму).

Лікування тенезмів направлене в першу чергу на боротьбу з основним захворюванням. Якщо причиною стала кишкова інфекція, людині призначають антибактеріальні засоби та ентеросорбенти. При хронічних запальних захворюваннях кишечника використовують сульфаніламіди, при геморої і тріщинах анального проходу — ранозаживляючі і пом'якшуючі препарати у вигляді свічок і мазей. Діарею усувають Лоперамідом або Імодіумом, запори — Дюфалаком, метеоризм — Еспумізаном.

Для симптоматичного лікування самих тенезмів застосовують спазмолітики (Папаверин або Но-Шпу).

Для лікування ТЕНЕЗМИ: