Синовіт

Синовіт – це запальне захворювання, при якому патологічний процес локалізується в синовіальній оболонці суглоба. Хвороба супроводжується больовими відчуттями, скупченням рідини в суглобовій порожнині.

При синовіті необхідно звертатися до лікаря, тому що є ризик поширення запального процесу за межі зони первинного запалення та розвитку гнійних процесів. І навіть, якщо синовіт не перейде в гнійну фазу, без лікування патологія може перейти в хронічну форму, буде «приносити» регулярні больові відчуття, підвищить ймовірність виникнення підвивиху або вивиху суглоба.

Причини розвитку синовіту

Запалення синовіальної оболонки суглоба може виникати з наступних причин. Найчастіше патологію провокують:

• травми.
• ендокринні порушення,
• неврологічні патології,
• інфекції, що викликані як неспецифічними, так і специфічними інфекційними агентами.

Різновиди синовіту

Залежно від причин виникнення синовитів виділяють такі різновиди цієї патології:

• Інфекційний синовіт. Розвивається при попаданні в порожнину суглоба хвороботворних мікроорганізмів. Патологія може виникнути як під впливом специфічної мікрофлори, наприклад, при інфікуванні туберкульозною паличкою, так і неспецифічної, коли як збудник виступають стафілококи, пневмококи, стрептококи та ін.
• Асептичний синовіт. Патологія розвивається без участі хвороботворних мікроорганізмів внаслідок травм, подразнень синовіальної оболонки, ендокринних змін, патологій обміну речовин, гемофілії.
• Алергічний синовіт розвивається через вплив алергену.

За перебігом захворювання та характеристикам випоту розрізняють серозний, серозно-фібринозний, геморагічний і гнійний синовіти. Також синовіт може бути гострим і хронічним.

Симптоми синовіту

Характерна симптоматика синовіту:

• біль в суглобі,
• набряклість суглоба, візуальне збільшення суглоба,
• може виникати почуття розпирання,
• локальне підвищення температури,
• зменшення амплітуди руху,
• загальна слабкість та погіршення самопочуття.

Для інфекційних форм захворювання характерний різкий початок. Буквально за кілька годин виникає біль і набряк, з'являються симптоми інтоксикації. В разі неінфекційної природи хвороби симптоми виникають поступово і, як правило, проявляються з меншою силою.

Ускладненням синовіту може бути поширення запалення на довколишні тканини, гнійний артрит, флегмона, сепсис. При хронічному синовіті може розвинутися водянка суглоба, зв'язки можуть ослабнути, що буде провокувати підвивихи та вивихи суглоба.

Діагностика синовіту

Діагностика синовіту повинна проводитися таким чином, щоб не тільки точно визначити захворювання, але й виявити причину його виникнення. Найбільш інформативним методом при підозрі на синовіт вважається пункція з подальшим вивченням синовіальної рідини. Аналіз цієї рідини дозволяє визначити причину розвитку хвороби.

У деяких випадках додатково призначаються УЗД суглоба, діагностична артроскопія.

Лікування синовіту

Якщо хвороба виникла на тлі якогось іншого захворювання, то в першу чергу треба лікувати це захворювання.

Рекомендується знерухомлення суглоба, це досягається за допомогою тугого бинтування. При легкому перебігу цього може бути достатньо. Однак частіше потрібне додаткове лікування. У терапії синовіту застосовують протизапальні, знеболюючі засоби, кортикостероїди. Якщо є інфекційний процес – призначаються антибіотики. Лікар може прописати лікі у вигляді таблеток та місцеве лікування мазями.

Також може призначатися пункція з відкачуванням зайвої рідини з хворого суглоба. Застосовуються фізіопроцедури: УВЧ, електрофорез. У деяких випадках виникає необхідність в хірургічному втручанні.

Підбирати лікування та призначати препарати повинен лікар виходячи з особливостей перебігу хвороби та особливостей здоров'я.