Стронгілоїдоз

Стронгілоїдозом називають серйозне паразитарне захворювання, що викликається кишковою вугрицею (Strongyloides stercoralis). Черв'як особливо небезпечний тим, що може протягом багатьох років проживати в організмі людини, не викликаючи жодних симптомів. А у людей зі зниженим імунітетом паразит може викликати небезпечні для життя стани, закінчуючись летальним результатом в 60-85% випадків.

Зі стронгілоїдозом найчастіше стикаються жителі країн з тропічним та субтропічним кліматом. Там поширеність хвороби може досягати 40%. В Україні можливі привезені випадки інфекції.

Причини

Головною причиною розвитку стронгілоїдозу є зараження личинкою паразита, яке відбувається при контакті з інфікованим грунтом або предметами. Це може статися при ходьбі босоніж, лежанні голим на траві і т.д. У навколишнє середовище личинки потрапляють з фекаліями хворої людини, який і є джерелом інфекції.

Набагато рідше зараження відбувається при вживанні інфікованих продуктів харчування або води, а також при прямих контактах з хворими людьми.

Проникнувши в організм людини, черв'яки вторгаються в кровоносні і лімфатичні судини, а потім з потоком крові мігрують в легені та селяться в альвеолах. Звідти вони можуть поширюватися в ротоглотку і заковтуватися в травний тракт. В 12-палій кишці гельмінти перетворюються в дорослі особини і починають розмножуватися. Личинки паразитів виділяються в зовнішнє середовище разом з фекаліями та заражають оточуючих.

Симптоми

Зовнішні прояви стронгілоїдозу бувають різними і багато в чому залежать від стану імунної системи людини. У людей з міцним імунітетом хвороба може протікати безсимптомно або в найбільш м'якій формі. А ось у осіб з ослабленим імунітетом і імунодефіцитними станами стронгілоїдоз може переходити в дисеміновану форму з поширенням гельмінтів по всьому організму. В такому випадку захворювання протікає особливо важко і нерідко призводить до летального результату.

Оскільки при стронгілоїдозі уражається шкіра, легені та шлунково-кишковий тракт, хвороба проявляється декількома групами симптомів.

Шкірні прояви:

• характерні «повзучі» висипання;
• кропив'янка;
• свербіж шкіри в місці проникнення черв'яків.

Симптоми ураження легень:

• хрипи в легенях;
• задишка;
• напади задухи;
• продуктивний кашель, часто з кров'ю;
• підвищення температури тіла.

Ознаки ураження шлунково-кишкового тракту:

• біль в епігастрії;
• диспепсичні явища;
• здуття живота;
• запори і діареї;
• втрата ваги;
• зниження апетиту;
• свербіж в області анального отвору.

При розвитку дисемінованого стронгілоїдозу у хворих можуть розвиватися серйозні ускладнення, такі як кишкова непрохідність, перитоніт, апендицит, обструктивна жовтяниця, дихальна недостатність, пневмонії, плеврити, легеневі кровотечі та інші небезпечні для життя стани.

Діагностика і лікування

На сьогоднішній день не існує золотого стандарту діагностики стронгілоїдозу. Через відсутність специфічності клінічних проявів захворювання довгий час може залишатися недіагностованим. Для постановки діагнозу можуть використовувати різні способи: мікроскопію калу, культуральні дослідження калу, а також серологічні тести (ІФА, ПЛР).

Для лікування стронгілоїдозу застосовують спеціальні протипаразитарні засоби (Івермектин, Мебендазол, Альбендазол). Слід зазначити, що хвороба важко піддається терапії, а реабілітація хворої людини може зайняти до року.