star_on

Для лікування ЗНИЖЕННЯ СЛУХУ (ПРИГЛУХУВАТІСТЬ):

Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування

ЗНИЖЕННЯ СЛУХУ (ПРИГЛУХУВАТІСТЬ)

Втомилися від неприємних симптомів?

Зниження слуху (приглухуватість)

Зниження слуху (приглухуватість) може бути, як частковим, так і повним, оборотним або необоротним. Це досить поширене порушення, яке особливо часто реєструють у літніх людей.

В разі приглухуватості знижується або повністю зникає можливість чути звуки із зовнішнього світу, що сильно погіршує комунікативні можливості людини та знижує якість життя.

Причини зниження слуху

Причин, які можуть приводити до погіршенню слуху, може бути досить багато:

  • Запальні захворювання вух. Отити зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
  • Новоутворення. Можуть призводити до деформації слухового апарату, що може стати причиною зниження слуху.
  • Сірчані пробки або чужорідне тіло в слуховому проході. Можуть стати причиною закупорки слухового проходу.
  • Склеротичні процеси: розсіяний склероз, отосклероз.
  • Ураження слухового нерва внаслідок розвитку невриту або порушення його кровопостачання.
  • Пошкоджені слухові кісточки та травми слухового апарату.
  • Порушення прохідності євстахієвої труби.
  • Вплив токсичних речовин, в тому числі алкоголю.
  • Вплив надмірного шуму.
  • Вікове зниження слуху.
  • Хвороба Меньєра.
  • Захворювання центральної нервової системи.

Зниження і навіть відсутність слуху може мати вроджений характер. Також причиною зниження слуху можуть бути хвороби матері в період вагітності, наприклад, краснуха.

Види приглухуватості

  • Кондуктивна приглухуватість. Виникає через перешкоди на шляху проходження звуку (сірчані пробки, сторонні предмети, аномалії будови, запалення, травми, розрив барабанної перетинки і т.ін.).
  • Нейросенсорна приглухуватість. Виникає, коли гинуть волоскові клітини у внутрішньому вусі. Може виникати в разі патологій слухового нерва, при деяких інфекційних хворобах (таких як кір, менінгіт), а також від токсичного впливу.
  • Змішана приглухуватість. В цьому випадку зниження слуху відбувається при впливі ряду чинників, що викликають кондуктивну та нейросенсорну приглухуватість одночасно.
  • Раптова приглухуватість. Про цю форму приглухуватості кажуть, коли спостерігається різке зменшення слуху буквально за кілька годин. Може виникати при впливі деяких вірусів (наприклад, герпесу, кору), порушеннях кровопостачання, токсичному впливі.

Крім того, приглухуватість може бути односторонньою і двосторонньою, гострою та хронічної.

Також приглухуватість класифікують за ступенем тяжкості:

  • 1 ступінь – людина не чує звуки нижче 30 дБ;
  • 2 ступінь – людина не чує звуки нижче 50 дБ;
  • 3 ступінь – людина не чує звуки, нижче 70 дБ;
  • 4 ступінь – людина не чує звуки, нижче 90 дБ.
  • глухота – не сприймаються звуки навіть вище 90 дБ.

Симптоми зниження слуху

Головний симптом зниження слуху – погіршення здатності чути звуки та розрізняти мову. Зниження слуху може проявлятися по-різному. Крім того, воно може спостерігатися в певному діапазоні.

Також зниження слуху можуть супроводжувати різні симптоми, які багато в чому залежать від того, чим викликана приглухуватість. При зниженні слуху можуть виникати біль в області вуха, відчуття пробки у вусі, шум у вухах, виділення з вуха, запаморочення і т.ін.

Діагностика приглухуватості

Важливо не тільки діагностувати приглухуватість та визначити її ступінь, але й з'ясувати, що стало причиною її виникнення, чи можливо повернути процес.

Для визначення зниження слуху застосовуються аудіометрія, використовується камертон. Також отоларинголог проводить отоскопію.

Може знадобитися консультація отоневролога та спеціальні обстеження.

Лікування приглухуватості

Методи лікування зниження слуху залежать від форми та ступеню приглухуватості. Може застосовуватися фізіотерапія, призначатися медикаменти.

Якщо виявиться кондуктивна приглухуватість, то можливо хірургічне розв’язання проблеми, наприклад, видалення сірчаної пробки або відновлення барабанної перетинки.

При нейросенсорній приглухуватості на ранніх стадіях може призначатися електростимуляція, оксігенобаротерапія. Однак при сильному зниженні слуху використовується слуховий апарат або кохлеарна імплантація.