Сальмонельоз

Сальмонельозом називають гостре інфекційне захворювання, викликане ентеробактеріями роду Salmonella. Джерелом інфекції найчастіше є домашні тварини і птахи, при контакті з якими і відбувається зараження. Хворобою також можна заразитися при вживанні інфікованого м'яса або при контакті з людиною-бактеріоносієм.

Для сальмонельозу характерна сезонність — найбільша кількість спалахів хвороби реєструється в літньо-осінній період.

Механізм розвитку сальмонельоза

Розвиток захворювання і його тяжкість багато в чому залежать від кількості бактерій, що потрапили в організм, їх агресивності, а також стану імунної системи та віку хворого. У дітей, літніх людей та осіб з ослабленою імунною системою сальмонельоз протікає важче і частіше призводить до ускладнень.

Патогенні мікроорганізми проникають в організм людини через шлунково-кишковий тракт. У верхніх відділах ШКТ вони гинуть з виділенням великої кількості ендотоксинів. Якщо «доза» спожитих сальмонел була досить великою, у людини виникають характерні симптоми хвороби. При низькому імунітеті бактерії можуть проникати в кров, викликаючи ураження різних тканин і органів.

Симптоми сальмонельоза

Інкубаційний період при сальмонельозі може тривати від кількох годин до 5-6 днів — саме стільки часу може проходити з моменту зараження до прояву перших симптомів хвороби.

Сальмонельоз найчастіше протікає у вигляді гастроінтестинальних, рідше — тифоподібних і септичних форм. У більшості хворих він проявляється ураженням органів шлунково-кишкового тракту — гастроентеритом, колітом, ентероколітом і т.д.

Найбільш часті ознаки інфекції:

• раптове підвищення температури тіла до 38-40 градусів;
• виражені симптоми інтоксикації;
• сильна блювота, не пов'язана з прийомом їжі і не викликаюча полегшення;
• діарея з виділенням смердючого пінистого калу, що містить шматочки неперетравленої їжі, домішки слизу і зелені.

У дитячому віці хвороба може протікати в атиповій тифоподібній формі. Тоді на перший план виходять симптоми інтоксикації: лихоманка, головний біль, марення, затьмарення свідомості, галюцинації і т.д. У новонароджених і недоношених дітей захворювання може набувати тяжкої септичної форми з поширенням інфекції і утворенням гнійних вогнищ в різних органах і тканинах.

Найбільш частими ускладненнями сальмонельозу є дисбактеріоз кишечника, нейротоксикоз, міокардит, гепатит, а також нашарування вторинних інфекцій з розвитком пневмоній, отитів та інфекцій сечовивідних шляхів.

Діагностика і лікування сальмонельоза

Для діагностики захворювання використовують бактеріологічний і серологічні (РА, РНГА) методи дослідження. У хворих з сальмонельозом знаходять бактерії Salmonella Enterica в екскрементах і промивних водах шлунка, а в крові та інших біоматеріалах виявляють специфічні антитіла.

Легкі форми сальмонельозу лікують амбулаторно, проте хворим з важкими формами потрібна госпіталізація в інфекційне відділення. Для усунення інфекції людині призначають антибіотики і сальмонельозний бактеріофаг. При необхідності в схему лікування включають дезінтоксикаційну і регідратаційну терапію. Для полегшення болю в животі застосовують спазмолітики, для боротьби з лихоманкою — нестероїдні протизапальні засоби, а для відновлення нормальної мікрофлори кишечника — пробіотики.