Сальмонеллез

Сальмонеллезом называют острое инфекционное заболевание, вызванное энтеробактериями рода Salmonella. Источником инфекции чаще всего являются домашние животные и птицы, при контакте с которыми и происходит заражение. Болезнью также можно заразиться при употреблении инфицированного мяса или при контакте с человеком-бактерионосителем.

Для сальмонеллеза характерна сезонность — наибольшее количество вспышек болезни регистрируется в летне-осенний период.

Механизм развития

Развитие заболевания и его тяжесть во многом зависят от количества бактерий, попавших в организм, их агрессивности, а также состояния иммунной системы и возраста больного. У детей, пожилых людей и лиц с ослабленной иммунной системой сальмонеллез протекает более тяжело и чаще приводит к осложнениям.

Патогенные микроорганизмы проникают в организм человека через желудочно-кишечный тракт. В верхних отделах ЖКТ они погибают с выделением большого количества эндотоксинов. Если «доза» употребленных сальмонелл была достаточно большой, у человека возникают характерные симптомы болезни. При низком иммунитете бактерии могут проникать в кровь, вызывая поражение различных тканей и органов.

Симптомы

Инкубационный период при сальмонеллезе может длиться от нескольких часов до 5-6 дней — именно столько времени может проходить с момента заражения до проявления первых симптомов болезни.

Сальмонеллез чаще всего протекает в виде гастроинтестинальных, реже — тифоподобных и септических форм. У большинства больных он проявляется поражением органов желудочно-кишечного тракта — гастроэнтеритом, колитом, энтероколитом и т.д.

Наиболее частые признаки инфекции:

• внезапное повышение температуры тела до 38-40 градусов;
• выраженные симптомы интоксикации;
• упорная рвота, не связанная с приемом пищи и не приносящая облегчения;
• диарея с выделением зловонного пенистого кала, содержащего кусочки непереваренной пищи, примеси слизи и зелени.

В детском возрасте болезнь может протекать в атипичной тифоподобной форме. Тогда на первый план выходят симптомы интоксикации: лихорадка, головная боль, бред, помрачение сознания, галлюцинации и т.д. У новорожденных и недоношенных детей заболевание может приобретать тяжелую септическую форму с распространением инфекции и образованием гнойных очагов в разных органах и тканях.

Наиболее частыми осложнениями сальмонеллеза являются дисбактериоз кишечника, нейротоксикоз, миокардит, гепатит, а также наслоения вторичных инфекций с развитием пневмоний, отитов и инфекций мочевыводящих путей.

Диагностика и лечение

Для диагностики заболевания используют бактериологический и серологические (РА, РНГА) методы исследования. У больных с сальмонеллезом обнаруживают бактерии Salmonella Enterica в испражнениях и промывных водах желудка, а в крови и других биоматериалах выявляют специфические антитела.

Легкие формы сальмонеллеза лечат амбулаторно, однако больным с тяжелыми формами требуется госпитализация в инфекционное отделение. Для устранения инфекции человеку назначают антибиотики и сальмонеллезный бактериофаг. При необходимости в лечение включают дезинтоксикационную и регидратационную терапию. Для облегчения болей в животе применяют спазмолитики, для борьбы с лихорадкой — нестероидные противовоспалительные средства, а для восстановления нормальной микрофлоры кишечника — пробиотики.

Сальмонельоз

Сальмонельозом називають гостре інфекційне захворювання, викликане ентеробактеріями роду Salmonella. Джерелом інфекції найчастіше є домашні тварини і птахи, при контакті з якими і відбувається зараження. Хворобою також можна заразитися при вживанні інфікованого м'яса або при контакті з людиною-бактеріоносієм.

Для сальмонельозу характерна сезонність — найбільша кількість спалахів хвороби реєструється в літньо-осінній період.

Механізм розвитку

Розвиток захворювання і його тяжкість багато в чому залежать від кількості бактерій, що потрапили в організм, їх агресивності, а також стану імунної системи та віку хворого. У дітей, літніх людей та осіб з ослабленою імунною системою сальмонельоз протікає важче і частіше призводить до ускладнень.

Патогенні мікроорганізми проникають в організм людини через шлунково-кишковий тракт. У верхніх відділах ШКТ вони гинуть з виділенням великої кількості ендотоксинів. Якщо «доза» спожитих сальмонел була досить великою, у людини виникають характерні симптоми хвороби. При низькому імунітеті бактерії можуть проникати в кров, викликаючи ураження різних тканин і органів.

Симптоми

Інкубаційний період при сальмонельозі може тривати від кількох годин до 5-6 днів — саме стільки часу може проходити з моменту зараження до прояву перших симптомів хвороби.

Сальмонельоз найчастіше протікає у вигляді гастроінтестинальних, рідше — тифоподібних і септичних форм. У більшості хворих він проявляється ураженням органів шлунково-кишкового тракту — гастроентеритом, колітом, ентероколітом і т.д.

Найбільш часті ознаки інфекції:

• раптове підвищення температури тіла до 38-40 градусів;
• виражені симптоми інтоксикації;
• сильна блювота, не пов'язана з прийомом їжі і не викликаюча полегшення;
• діарея з виділенням смердючого пінистого калу, що містить шматочки неперетравленої їжі, домішки слизу і зелені.

У дитячому віці хвороба може протікати в атиповій тифоподібній формі. Тоді на перший план виходять симптоми інтоксикації: лихоманка, головний біль, марення, затьмарення свідомості, галюцинації і т.д. У новонароджених і недоношених дітей захворювання може набувати тяжкої септичної форми з поширенням інфекції і утворенням гнійних вогнищ в різних органах і тканинах.

Найбільш частими ускладненнями сальмонельозу є дисбактеріоз кишечника, нейротоксикоз, міокардит, гепатит, а також нашарування вторинних інфекцій з розвитком пневмоній, отитів та інфекцій сечовивідних шляхів.

Діагностика і лікування

Для діагностики захворювання використовують бактеріологічний і серологічні (РА, РНГА) методи дослідження. У хворих з сальмонельозом знаходять бактерії Salmonella Enterica в екскрементах і промивних водах шлунка, а в крові та інших біоматеріалах виявляють специфічні антитіла.

Легкі форми сальмонельозу лікують амбулаторно, проте хворим з важкими формами потрібна госпіталізація в інфекційне відділення. Для усунення інфекції людині призначають антибіотики і сальмонельозний бактеріофаг. При необхідності в схему лікування включають дезінтоксикаційну і регідратаційну терапію. Для полегшення болю в животі застосовують спазмолітики, для боротьби з лихоманкою — нестероїдні протизапальні засоби, а для відновлення нормальної мікрофлори кишечника — пробіотики.