Бешиха шкіри

Бешиха— це широко розповсюджене захворювання шкіри інфекційної природи, яке схильне до рецидивів та відрізняється швидким розвитком. При цій патології на шкірі (рідше на слизовій) з'являються чітко обмежені запалення яскраво червоного кольору, процес супроводжується лихоманкою та інтоксикацією.

Жінки хворіють на бешиху частіше за чоловіків. Динаміка виникнення патології має сезонний характер: вона частіше з'являється в літньо-осінній період.

Причини появи бешихи шкіри

Причиною розвитку бешихи є бактеріальна інфекція. Зазвичай за її розвиток відповідальні бета-гемолітичні стрептококи групи А. Але збудниками можуть ставати стрептококи інших груп, пневмококи та кишкова паличка.

До чинників, які сприяють розвитку бешихи відносять:

• садна, тріщини, порізи та інші травми шкіри, що створюють ворота для інфекції,
• зниження імунітету,
• деякі захворювання, наприклад, цукровий діабет, венозний застій.

Передаватися інфекція може повітряно-краплинним або контактним шляхом.

Симптоми бешихи шкіри

В разі бешихи першими з'являються неспецифічні симптоми:

• головний біль,
• температура тіла підвищується до 39-40 градусів,
• озноб,
• больові відчуття в м'язах,
• нудота, блювота.

Потім, приблизно на другу добу після появи першої симптоматики, виникають печіння та свербіж шкірі, відчуття розпирання, шкіра набрякає. Трохи пізніше ділянка шкіри, в області якої були неприємні відчуття, стає яскраво червоною з чітко окресленими і нерівними краями.

Запалена шкіра болить при дотику та гаряча на дотик. Можуть запалюватися та проявляти хворобливість під час промацування прилеглі лімфовузли.

Розрізняють декілька видів бешихи, кожен з яких має свої особливості перебігу та появи характерних ознак.

Різновиди бешихи

• Еритематозна бешиха. Виглядає як еритема з нерівними краями схожими на язики полум'я. У місці запалення шкіра стає яскраво-червона, найбільш яскравий колір виникає біля периферії.
• Бульозна бешиха. Поверх еритеми через 2-3 дні утворюються пухирці з серозною рідиною. Згодом вони підсихають, утворюючи кірки. Після їх видалення можуть виникати ерозії та виразки.
• Геморагічна бешиха. Характерна особливість— крововиливи в шкіру, які можуть бути дрібними точковими або охоплювати всю область, уражену захворюванням.
• Бульозно-геморагічна рожа. Найважчий різновид. У цьому випадку виникають бульбашки та крововиливи одночасно.

Також за ступенем тяжкості розрізняють легку і важку форму хвороби. За місцем локалізації виділяють локалізовану, поширену, блукаючу, метастатичну форми.

Крім того, можлива первинна бешиха, вторинна та рецидивна (яка періодично виникає знову і знову).

Захворювання може призводити до ряду ускладнень, найбільш небезпечні— абсцеси, флегмона, сепсис.

Діагностика та лікування бешихи

Діагностується бешиха, зазвичай, за зовнішніми ознаками. Визначення збудника захворювання проводиться тільки при тяжкому перебігу хвороби.

Лікування бешихи передбачає перш за все застосування антибіотиків. Також можуть призначатися знеболювальні, протизапальні, антигістамінні засоби.

Якщо присутні пухирці, може рекомендуватися їх розтин, накладання на рани пов'язок, просочених антисептиком. Може застосовуватися фізіотерапія: УФО УВЧ, лазеротерапія.

Також можуть рекомендуватися препарати для зміцнення імунітету.

Лікування бешихи самостійно неефективно. При появі симптомів захворювання, необхідно обов'язково звертатися за допомогою до лікаря. Лікування проходить вдома відповідно до призначення лікаря, або, при важкому перебігу, в стаціонарі.

Після усунення запалення шкіри необхідно кілька місяців перебувати під наглядом лікаря. В разі рецидиву бешихи потрібно перебувати на обліку та під наглядом лікаря кілька років.