Парвовірусна інфекція

Парвовірусна інфекція–це захворювання, яке викликається ДНК-вірусом, що належить до сімейства парвовірусів. Прояви хвороби досить різні, але як правило, виникає інфекційна еритема. Найчастіше хворіють діти, але можуть хворіти й дорослі.

Причини розвитку парвовірусної інфекції

Парвовірусна інфекція розвивається при попаданні в організм людини ДНК-вірусу (парвовірус В19). Це досить стійкий вірус, який не боїться заморожування, витримує нагрівання до 60 градусів, не чутливий до спирту.

Найчастіше цією інфекцією хворіють діти у дитсадках та школах (від 1 до 10 років). Зазвичай спалахи виникають в зимово-весняний період. Передається вірус повітряно-крапельним шляхом або від матері до дитини. Хвора людина є заразною до тих пір, поки не з'явиться висип.

Симптоми парвовірусної інфекції

Інкубаційний період захворювання складає 2 тижні - 20 днів. Досить часто перебіг захворювання безсимптомний. В інших випадках виникає характерна симптоматика. Спочатку з'являються:

• загальна слабкість,
• субфебрильна температура,
• головний біль.

Потім виникають:

• нудота,
• фарингіт,
• нежить,
• діарея,
• болі в м'язах,
• болі в суглобах.

І тільки через 3-5 днів з'являється висип, що складається з яскравих еритематозних бляшок. Зазвичай висип локалізується на щоках, при цьому носогубна складка залишається чистою. Потім висип поширюється по всьому тілі. Еритематозні бляшки можуть зливатися. Висип може свербіти.

Через 5-10 днів висипання починають бліднути та поступово проходять. Але ванни й тривалі перебування на сонці можуть викликати рецидив.

Після того як висип повністю проходить, у людини виробляється довічний імунітет.

У дітей зазвичай висип проявляється рясно, але болі в суглобах та м'язах виражені слабо або відсутні. У дорослих висипу може взагалі не бути або він може бути нетиповим, але при цьому часто виявляються симптоми артритів та болі в м'язах. Найчастіше вражаються коліна, кисті й зап'ястя, але без структурних змін. Через кілька тижнів або місяців всі симптоми артриту проходять і настає одужання.

При парвовірусній інфекції часто розвиваються ускладнення у формі анемії.

Типи хвороби

Розрізняють вроджену та набуту парвовірусну інфекцію.

Про вроджену форму говорять, коли вірус передається від матері плоду. Це може призводити до мимовільних абортів, водянці плода, розвитку вродженої анемії.

Набута форма хвороби може бути типовою та атиповою (наприклад, протікати по типу артриту).

Також можлива хронічна парвовірусна інфекція, яка виникає у людей з імунодефіцитами.

Діагностика парвовірусної інфекції

Для того, щоб діагностувати парвовірус, зазвичай робиться ІФА аналіз крові з визначенням рівнів специфічних імуноглобулінів. Також використовуються готові тест-системи, щоб виявити ДНК вірусу в різних біологічних рідинах.

Необхідно провести диференціальну діагностику з іншими захворюваннями, що дають схожий висип та симптоми: кір, краснуху та т. ін. При артралгічній формі хвороби важливо диференціювати її від ревматоїдного артриту.

Лікування парвовірусної інфекції

Специфічного лікування для знищення парвовірусу В19 не існує. В разі легких форм захворювання може бути достатньо спостереження. При більш важкому перебігу можуть призначатися нестероїдні протизапальні препарати, антигістамінні засоби та інші ліки, які допоможуть прибрати або полегшити симптоматику.

Якщо присутня хронічна парвовірусна інфекція може призначатися імуноглобулін.