Парапроктит

Парапроктит– це хвороба, при якій в клітковині, розташованої поблизу прямої кишки, виникає запальний процес. При цьому захворюванні з'являються болі в області промежини та ануса, підвищується температури тіла, з'являються проблеми з дефекацією.

Хвороба може протікати в гострій та хронічній формі. Як ускладнення парапроктиту може виникнути запалення інших органів та тканин, може розвинутися сепсис. Лікування патології вимагає хірургічного втручання.

Причини виникнення

Парапроктит розвивається внаслідок проникнення мікроорганізмів у тканини, що розташовані близько прямої кишки.

Проникнення мікрофлори може відбуватися:

• через порушення слизового шару прямої кишки,
• через протоки анальних залоз,
• через кров або лімфу,
• з сусідніх органів та тканин, де йде активний запальний процес.

Симптоми парапроктиту

Для парапроктиту характерні наступні симптоми:

• болі в ділянці анального отвору, які стають сильнішими під час випорожнення, а також при тривалому знаходженні в сидячому положенні.
• біль в нижній частині живота,
• підвищення температури, відчуття ознобу,
• порушення дефекації та проблематичне сечовипускання.

У зоні запалення може спостерігатися набряк та почервоніння, може формуватися гнійник. У калі може з'являтися кров. Запальний процес може поширитися на органи малого таза, черевної порожнини та сечостатевої системи.

У деяких випадках парапроктит може набувати хронічного перебігу. Найчастіше це відбувається, коли гострий парапроктит неправильно лікувався. При хронічному парапроктиті симптоматика та ж, що і при гострому, але виражена набагато слабкіше. Часто виникає свищ, з якого в район промежини виділяється сукровиця та гній. Хронічний парапроктит протікає з періодами загострення та ремісії.

Ускладнення

Без правильного лікування захворювання може призвести до ряду ускладнень.

• Гнійний процес може захопити кишкову стінку,
• Може розвинутися сепсис,
• Може виникнути перитоніт,
• В разі хронічного парапроктиту та свища в анальної кишки можуть виникнути рубці, через що виникнуть проблеми з випорожненням,
• Також при хронічному парапроктиті може розвинутися недостатність сфінктера заднього проходу.

Діагностика

Діагностикою та лікуванням парапроктиту займається проктолог. Обстеження зазвичай включає комплекс методів діагностики. Найчастіше обстеження при парапроктиті включає:

• огляд проктолога,
• аналізи крові та сечі,
• УЗД періанальної області,
• ректороманоскопію або аноскопію,
• аналіз гнійних виділень, якщо такі присутні.

Потрібно диференціювати парапроктит від інших захворювань, які можуть давати схожу симптоматику. Після визначення точного діагнозу, підбирається лікування.

Лікування

Зазвичай при парапроктиті проводиться хірургічне лікування. Лікар розкриває гнійне вогнище і ретельно видаляє звідти гнійний вміст. При хронічному парапроктиті часто доводиться вирізати свищ. Операція проводиться під загальним наркозом.

Перед операцією в деяких випадках може призначатися курс антибіотиків та протизапальних засобів, можуть проводитися фізіотерапевтичні процедури, щоб зменшити активність гнійних процесів.

Після операції також призначається курс антибіотиків та протизапальних засобів. Можуть також застосовуватися мазі, які прискорюють процес загоєння тканин.

Парапроктит– досить серйозне захворювання, тому, якщо у вас з'явилися симптоми, схожі на прояви цієї патології, треба негайно звертатися до проктолога.