Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Нейродерміт

Нейродерміт – це хронічне шкірне захворювання нейроалергічної природи, яке супроводжується мокнучими шкірними висипаннями та свербінням. Уражені місця часто розчісуються, утворюється корочка, виникає потовщення шкіри та пігментація.

Причини появи нейродерміту

Точні причини виникнення нейродерміту залишаються нез'ясованими. На цей час розглядаються наступні теорії виникнення даного захворювання:

  • Неврогенна теорія. Базується на тому, що провідну роль у розвитку патології відіграють порушення нервових процесів.
  • Алергічна теорія. Стверджує, що головна причина розвитку нейродерміту - алергічні реакції.
  • Спадкова теорія. Спирається на вивчення генетичної схильності до даної хвороби.

Вчені вважають, що природа виникнення захворювання мультифакторна. Іншими словами, якщо на тлі спадкової схильності присутня алергія або неврогенні проблеми, то це провокує розвиток захворювання. Також є ряд чинників, які можуть сприяти активізації хвороби, до числа яких відносять:

  • інтоксикації,
  • захворювання шлунково-кишкового тракту,
  • ендокринні порушення,
  • стреси,
  • захворювання дихальних шляхів,
  • вагітність та лактація.

Серед хворих на нейродерміт більше жінок та жителів міст. Частота появи цієї патології корелює зі ступенем забрудненості навколишнього середовища.

Види нейродерміту

Залежно від ступеня ураження шкіри розрізняють кілька форм захворювання: обмежений, дисемінований, дифузний нейродерміт.

В разі обмеженої форми ураження виникає на невеликій ділянці шкіри.

Про дисемінований нейродерміт кажуть, коли є кілька осередків ураження.

Дифузна форма характеризується великими площами поширення захворювання.

Симптоми нейродерміту

Характерні симптоми нейродерміту:

  • свербіж та поява блідо рожевого кольору,
  • виникнення лусочок та кірок в зоні ураження,
  • ущільнення шкіри в місцях ураження,
  • порушення пігментації.

Перш за все починає свербіти шкіра. Потім з'являються висипання та змінюється колір шкіри. Сверблячка досить сильна, тому уражені місця часто розчісуються до виникнення ранок та мікротріщин. Це створює небезпеку інфікування й може привести до запальних процесів на шкірі.

Також для нейродерміту характерна наявність ряду неспецифічних симптомів:

  • зниження тиску,
  • слабкість,
  • стомлюваність,
  • схуднення,
  • поганий сон,
  • поганий апетит,
  • дратівливість.

Найчастіше висипання з'являються на шиї, згинальних поверхнях кінцівок, в області статевих губ, в паху, в складці між сідницями.

Ускладнення нейродерміту виникають при проникненні на уражені ділянки шкіри бактеріальної інфекції. Можуть виникати фолікуліт, фурункульоз, лімфаденіт та інші інфекційні захворювання.

Діагностика нейродерміту

Діагностикою та лікуванням нейродерміту зазвичай займається дерматолог, але можуть знадобитися консультації алерголога та інших фахівців.

Діагностувати нейродерміт лікар, як правило, може по візуальним проявам. Однак для уточнення діагнозу можуть призначатися біохімічний аналіз крові, шкірні алергопроби, імунологічні аналізи. У деяких випадках також береться біопсія шкіри. Ці аналізи допоможуть провести диференціальну діагностику та точно визначити, що це саме нейродерміт, а не псоріаз, екзема або інші шкірні хвороби зі схожою симптоматикою.

Лікування нейродерміту

Для лікування нейродерміту зазвичай використовують комплекс методів. По можливості усуваються чинники, які можуть провокувати це шкірне захворювання. Проводиться корекція способу життя, змінюється харчування (з меню виключаються продукти-алергени).

Місцеве лікування включає спеціальні мазі та креми, можуть призначатися гормональні препарати.

Також лікар може прописати антигістамінні препарати, седативні засоби, вітаміни, імунокоригуючі препарати. Можуть застосовуватися фізіотерапія, кріотерапія.

Для лікування НЕЙРОДЕРМІТ: