Нефротичний синдром

Нефротичний синдром – це симптомокомплекс, який розвивається внаслідок ураження клубочкового апарату нирок, супроводжується набряками та характеризується протеїнурією, гипоальбумінемією й підвищеним згортанням крові.

Нефротичний синдром може бути первинним, що з'являється внаслідок прогресування захворювання нирок (наприклад, при гломерулонефриті, пієлонефриті) або вторинним, який діагностується на тлі захворювань інших органів, які негативно впливають на нирки.

Причини виникнення нефротичного синдрому

Нефротичний синдром може проявлятися при:

• Аутоімунних захворюваннях. Васкуліт, червоний вовчак, ревматоїдний артрит та ін.
• Метаболічних захворюваннях. Цукровий діабет, амілоїдоз.
• Реакція на нефротоксичні речовини, такі як свинець, літій, ртуть, героїн, та ін.
• Інфекційних захворюваннях. Бактеріальних, вірусних і паразитарних.
• Новоутвореннях. Лімфолейкоз, різні види лімфом, множинна мієлома та ін.
• Гіперчутливість до певних речовин, наприклад, до отрути комах, змій.
• Порушення кровотоку в нирці. Тромбози вен нирок, серцева недостатність, гіпертонія.

Також нефротичний синдром може розвинутися при гіпотиреозі, вроджених гломерулопатіях, відторгненні пересадженої нирки, прееклампсії і еклампсії.

Симптоми нефротичного синдрому

Серед ознак нефротичного синдрому слід перерахувати:

• Набряки в області вік, обличчя, попереку та статевих органів. Згодом з розвитком захворювання набряки поширюються на більш великі ділянки підшкірної клітковини.
• Скупчення рідини в черевній і плевральній порожнині, в порожнині перикарда.
• Дистрофічні зміни шкірних покривів, такі як лущення, надмірна сухість, тріщини, через які може проникати рідина.

Також при прогресуванні нефротичного синдрому можуть спостерігатися втомлюваність, слабкість, головний біль, спрага, неприємні відчуття в попереку, блідість. Характерною ознакою нефротичного синдрому є зменшення об'єму сечі.

Синдром може розвиватися поступово або різко, яскравість прояву симптомів може бути слабкою або сильною, це залежить від основного захворювання.

Діагностика захворювань, що викликають нефротичний синдром

Поставити діагноз «нефротичний синдром» лікар може на основі огляду та аналізів. Беруться до уваги зовнішні прояви: блідість, суха шкіра, набряки і т. ін., аналіз сечі та крові, які мають характерне спотворення показників.

Для того, щоб визначити, яке саме захворювання провокує нефротичний синдром призначаються:

• УЗД нирок,
• нефросцинтиграфія,
• УЗДГ ниркових судин,
• біопсія нирки.

При необхідності можуть проводитися інші обстеження організму, які допомагають визначити основне захворювання.

Лікування нефротичного синдрому

Для усунення нефротичного синдрому необхідно лікувати хворобу, що провокує його появу. Тому терапію завжди потрібно підбирати індивідуально залежно від поставленого діагнозу.

У будь-якому випадку призначається дієта зі зменшенням солі та кількості рідини.

Можуть прописуватися наступні лікарські препарати:

• сечогінні,
• препарати калію,
• антигістамінні засоби,
• вітаміни,
• препарати для зниження тиску (при його сталому підвищенні),
• гормони.

Якщо синдром розвинувся на фоні інфекційного захворювання – призначаються антибіотики. При аутоімунних патологіях – імуносупресори.

Нефротичний синдром небезпечний цілою низкою можливих ускладнень, таких як ниркова недостатність, набряк мозку та легенів, тромбоз судин. Однак правильно підібране лікування дозволить усунути цей симптомокомплекс та відновити функцію нирок, і чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим легше буде нормалізувати стан здоров'я.