anc
Замовлення списком Замовлення списком

Лекарственная аллергия

Лекарственная (медикаментозная) аллергия — это собирательное название для группы аллергических заболеваний, в основе которых лежит аномальная реакция на медикаменты. При этом отсутствует какая-либо связь с фармакологическими свойствами препарата, а патологическая реакция может развиваться в ответ на введение его минимальных доз — порядка нескольких миллиграммов.

Причины

Причиной медикаментозной аллергии является повышение чувствительности организма к фармпрепаратам, которые в данном случае являются аллергенами. Примечательно, что аллергеном может выступать практически любое лекарственное средство, за исключением веществ, являющихся составными биологических жидкостей организма (глюкоза, натрия хлорид и т.д.).

Факторы риска лекарственной аллергии:

  • генетическая предрасположенность;
  • наличие сопутствующих аллергических заболеваний;
  • наличие болезней, требующих длительного или частого приема препаратов;
  • наличие грибковых заболеваний (микозы кожи, ногтей);
  • случаи лекарственной аллергии в прошлом;
  • высокая аллергенность конкретного препарата;
  • введение доз, не соответствующих возрасту и массе тела больного;
  • одновременное введение несовместимых препаратов.

Медикаментозную аллергию чаще всего вызывают такие препараты:

  • антибиотики (пенициллин, бициллин, ампициллин, линкомицин, эритромицин, гентамицин, ципробай, тетрациклин);
  • анальгетики (новокаин, лидокаин, тримекаин, дикаин);  
  • нестероидные противовоспалительные средства (ацетилсалициловая кислота, анальгин, вольтарен, индометацин, напроксен);
  • йодсодержащие контрастные средства (йодоформ, йодогност, кардиотраст, билитраст, йодолипол);
  • антидиабетические средства (диабетон, антидиаб, триампур);
  • ферменты (солизим, сомилаза, ораза);
  • гипотензивные средства (бета-блокаторы, ингибиторы АПФ);
  • пищевые продукты (грибы, дрожжи и продукты на дрожжевой основе, квас, кефир, шампанское и др.).

Симптомы

Аллергия на медикаменты может проявляться в виде различных реакций — начиная контактным дерматитом и заканчивая анафилактическим шоком. Выраженность симптоматики зависит от степени чувствительности организма, аллергенности препарата, вводимой дозы и ряда других факторов.

Виды аллергических реакций на лекарства:

  • системные реакции (анафилактический шок, сывороточная болезнь, лекарственная лихорадка);
  • кожные реакции (крапивница, ангионевротический отек, мультифокальная эритема, дерматиты, фотоаллергические реакции);
  • поражения внутренних органов (сердца, почек, печени, легких).

Самыми тяжелыми проявлениями лекарственной аллергии являются токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла) и многоформная эритема (синдром Стивенса-Джонсона). Эти токсико-аллергические реакции помимо массивного поражения кожи вызывают серьезные повреждения внутренних органов.

Диагностика

Для диагностики лекарственной аллергии используют капельные, скарификационные и внутрикожные пробы. Их проводят в больнице перед введением определенного препарата с целью выявления его непереносимости конкретным человеком. Таким образом врачи могут выявить аллергию и вовремя отказаться от применения потенциально опасного средства.

Профилактика и лечение

Главными мерами профилактики лекарственной аллергии является отказ от самолечения и уведомление врача о перенесенных случаях непереносимости препаратов. Если у человека когда-либо появлялся зуд, сыпь или отек кожи в месте введения какого-либо лекарства, об этом нужно сообщить лечащему врачу. Также важно рассказать о наследственной предрасположенности к аллергии и наличии любых аллергических заболеваний. Эта информация поможет врачу сориентироваться и предпринять нужные меры безопасности при назначении фармпрепаратов.

Если аллергия уже появилась, нужно сразу же прекратить прием всех лекарств и немедленно обратиться к врачу. При необходимости он назначит гипосенсибилизирующие средства, которые быстро устранят неприятные симптомы. Также врач заменит опасные препараты другими, которые не будут вызывать аллергических реакций.

Медикаментозна алергія

Медикаментозна алергія — це збірна назва для групи алергічних захворювань, в основі яких лежить аномальна реакція на медикаменти. При цьому відсутній будь-який зв'язок з фармакологічними властивостями препарату, а патологічна реакція може розвиватися у відповідь на введення його мінімальних доз — порядку декількох міліграмів.

Причини

Причиною медикаментозної алергії є підвищення чутливості організму до фармпрепаратів, які в даному випадку є алергенами. Примітно, що алергеном може виступати практично будь-який лікарський засіб, за винятком речовин, які є складовими біологічних рідин організму (глюкоза, натрію хлорид і т.д.).

Фактори ризику лікарської алергії:

  • генетична схильність;
  • наявність супутніх алергічних захворювань;
  • наявність хвороб, що вимагають тривалого або частого прийому препаратів;
  • наявність грибкових захворювань (мікози шкіри, нігтів);
  • випадки лікарської алергії в минулому;
  • висока алергенність конкретного препарату;
  • введення доз, що не відповідають віку й масі тіла хворого;
  • одночасне введення несумісних препаратів.

Медикаментозну алергію найчастіше викликають такі препарати:

  • антибіотики (пеніцилін, біцилін, ампіцилін, лінкоміцин, еритроміцин, гентаміцин, ципробай, тетрациклін);
  • анальгетики (новокаїн, лідокаїн, тримекаїн, дикаин);
  • нестероїдні протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота, анальгін, вольтарен, індометацин, напроксен);
  • йодовмісні контрастні засоби (йодоформ, йодогност, кардіотраст, білітраст, йодоліпол);
  • антидіабетичні засоби (діабетон, антидіаб, триампур);
  • ферменти (солізим, сомілаза, ораза);
  • гіпотензивні засоби (бета-блокатори, інгібітори АПФ);
  • харчові продукти (гриби, дріжджі і продукти на дріжджовий основі, квас, кефір, шампанське і ін.).

Симптоми

Алергія на медикаменти може проявлятися у вигляді різних реакцій — починаючи контактним дерматитом і закінчуючи анафілактичним шоком. Виразність симптоматики залежить від ступеня чутливості організму, алергенності препарату, дози, що вводиться, і ряду інших чинників.

Види алергічних реакцій на ліки:

  • системні реакції (анафілактичний шок, сироваткова хвороба, лікарська лихоманка);
  • шкірні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, мультифокальна еритема, дерматити, фотоалергічні реакції);
  • ураження внутрішніх органів (серця, нирок, печінки, легенів).

Найважчими проявами медикаментозної алергії є токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та багатоформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона). Ці токсико-алергічні реакції окрім масивного ураження шкіри викликають серйозні пошкодження внутрішніх органів.

Діагностика

Для діагностики медикаментозної алергії використовують крапельні, скарифікаційні і внутрішньошкірні проби. Їх проводять в лікарні перед введенням певного препарату з метою виявлення його непереносимості конкретною людиною. Таким чином лікарі можуть діагностувати алергію і вчасно відмовитися від застосування потенційно небезпечного засобу.

Профілактика і лікування

Головними заходами профілактики медикаментозної алергії є відмова від самолікування і інформування лікаря про перенесені випадки непереносимості препаратів. Якщо у людини коли-небудь з'являвся свербіж, висип або набряк шкіри в місці введення будь-яких ліків, про це потрібно повідомити лікаря. Також важливо розповісти про спадкову схильність до алергії і наявність будь-яких алергічних захворювань. Ця інформація допоможе лікарю зорієнтуватися і вжити необхідні запобіжні заходи при призначенні фармпрепаратів.

Якщо алергія вже з'явилася, потрібно відразу ж припинити прийом усіх ліків і негайно звернутися до лікаря. При необхідності він призначить гіпосенсибілізуючі засоби, які швидко усунуть неприємні симптоми. Також лікар замінить небезпечні препарати іншими, які не будуть викликати алергічних реакцій.