Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Лабіринтит

Лабіринтит – це хвороба внутрішнього вуха, яка має запальний характер. Признаками лабіринтиту є запаморочення, порушення координації рухів, проблеми з рівновагою, проблеми зі слухом.

Причини розвитку лабіринтиту

Внутрішнє вухо – це кістковий лабіринт, що складається з трьох відділів: присінку, завитки та півколових канальців, який заповнений особливою рідиною. Ця частина вуха відповідає за координацію, почуття рівноваги, відчуття знаходження в просторі, а також тут розташовуються клітини, що сприймають звук.

Найчастіше лабіринтит розвивається, коли поруч присутній запальний процес. Головний чинник, що сприяє хворобі – це отит середнього вуха. У цьому випадку говорять про висхідний шлях інфекції.

Також інфекція може потрапляти в лабіринт по спадним шляхам, наприклад, при менінгіті.

Можливе також занесення інфекції у внутрішнє вухо з кров'ю з інших органів та систем.

Ще одна можливість розвитку лабіринтиту – при травмах вуха, коли порушується цілісність барабанної перетинки і таким чином відкривається доступ для патогенної мікрофлори у внутрішнє вухо.

Симптоми лабіринтиту

Характерними симптомами лабіринтиту є:

  • регулярні запаморочення,
  • проблеми з координацією рухів,
  • відчуття, що предмети обертаються, змінюється відчуття власного тіла в просторі,
  • нудота блювота,
  • порушення серцевого ритму.
  • почервоніння або підвищена блідість обличчя.
  • шум у вухах,
  • проблеми зі слухом.

В разі гострого лабіринтиту можуть бути сильні наступообразні запаморочення (2-3 хвилини). Під час таких нападів можуть виникати нудота, блювання, пітливість. Також може червоніти або бліднути лице, виникати тахікардія або навпаки брадикардія.

В разі хронічного перебігу симптоматика може бути мінімальна, можуть виникати тільки невеликі запаморочення.

Зниження слуху може бути невеликим або сильним, аж до повної втрати. При серозному лабіринтиті після усунення запалення слух можна відновити. При гнійному лабіринтиті звукосприймаючі клітини можуть відмирати, що призводить до незворотного погіршення слуху.

Ускладнення лабіринтиту

Втрата слуху – досить серйозне ускладнення, яке може суттєво погіршити якість життя та доставити багато незручностей. Якщо не лікувати захворювання, запалення може поширитися на інші органи та тканини.

До ускладнень, які можуть виникнути на тлі запалення внутрішнього вуха можна віднести: неврит лицьового нерву, мастоїдит, запалення оболонок головного мозку, запалення скроневої кістки, абсцес головного мозку.

Діагностика лабіринтиту

Для того, щоб діагностувати лабіринтит, проводиться ряд обстежень.

  • Отоскопія – огляд зовнішнього та середнього вуха.
  • Рентген, комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія головного мозку.
  • Аудіометрія та інші обстеження для визначення гостроти слуху.
  • Електроністагмографія. Реєструє рух очних яблук, характерний для ураження лабіринту.
  • Вестибулометрія, стабілографія, відеоокулографія. Дозволяють досліджувати вестибулярну функцію.
  • Люмбальна пункція. Призначається, якщо є підозра на наявність активного запалення в порожнині черепа.

Якщо є виділення з вуха, робиться бактеріологічне дослідження. Збудника запального процесу виявляють за допомогою ІФА або ПЛР-тестів.

Лікування лабіринтиту

При лікуванні лабіринтиту застосовуються протизапальні, антигістамінні препарати, антибіотики. Якщо присутні нудота, блювота, то протинудотні ліки.

Можуть призначатися вестібулолітікі, нейропротектори, засоби, що поліпшують кровообіг.

У деяких випадках при гнійному лабіринтиті рекомендується хірургічне втручання. Це може бути хірургічна санація, пластика фістули або лабіринтотомія (розкриття лабіринту з метою відтоку гною). Іноді виникає необхідність повністю видалити лабіринт.

Якщо після лабіринтиту сталася необоротна втрата слуху, може рекомендуватися операція з відновлення слуху або установка слухового апарату.

Для лікування ЛАБІРИНТИТ: