Компресійні невропатії

Терміном компресійні невропатії об'єднують велику групу захворювань периферичної нервової системи, обумовлених здавленням або защемленням нервів у вузьких анатомічних просторах — так званих «тунелях». За статистикою, тунельні невропатії складають до 50% всіх хвороб периферичних нервів.

Причини і механізм розвитку

Багато які периферичні нерви на своєму шляху вільно проходять через анатомічні тунелі, утворені кістками, м'язами, сухожиллями, зв'язками і т.д. Однак в деяких випадках, під дією провокуючих чинників відбувається звуження даних анатомічних просторів, що призводить до пошкодження нервів і появи чутливих, рухових і / або трофічних розладів.

Найбільш часті причини компресії нервів:

• хвороби суглобів (ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз);
• ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз);
• зміни гормонального фону при вагітності, лактації, клімаксі;
• професійні мікротравми (при вібраційному впливі, при тривалій роботі за комп'ютером, при будівельних і сільськогосподарських роботах).

За клінічним перебігом кожна з невропатій має свої особливості. Причому характер симптоматики залежить в першу чергу від структури ураженого нерва і того, якими нервовими пучками він сформований. Якщо защемляється руховий нерв, у людини з'являються парези і паралічі, якщо чутливий — сенсорні розлади, якщо вегетативний — трофічні порушення. При ураженні змішаних нервів, що складаються з декількох типів волокон, виникають поєднані неврологічні розлади.

Невропатія лицьового нерва

Розвивається в результаті защемлення лицьового нерва і є найбільш поширеною компресійною невропатією черепно-мозкових нервів. Для хвороби характерно порушення нормального скорочення мімічних м'язів з розвитком видимої асиметрії обличчя. У більшості випадків зміни є оборотними і після одужання міміка повністю відновлюється. Але іноді залишкові явища залишаються з людиною на все життя.

Синдром зап'ястного каналу

Складає більше 90% всіх компресійних нейропатій верхніх кінцівок. Розвивається в результаті защемлення серединного нерва в зап'ястному каналі, який утворений кістками, сухожиллями і зв'язками зап'ястя. Примітно, що синдром зап'ястного каналу найчастіше розвивається у людей, котрі довго виконують монотонні рухи рукою: сурдоперекладачів, піаністів, художників, користувачів комп'ютерів і т.д.

Невропатія зовнішнього шкірного нерва стегна

Патологія виникає в результаті защемлення зовнішнього шкірного нерва в паховій ділянці, причиною чого зазвичай виступають дегенеративні вікові зміни. Дана невропатія проявляється чутливими порушення, болями, парестезіями і відчуттям оніміння в передньо-боковій ділянці стегна. У важких випадках у хворих можуть виникати порушення ходьби.

Діагностика і лікування

Більшість невропатій діагностують, грунтуючись на характерних симптомах і даних об'єктивного дослідження. При необхідності використовують додаткові методи: електронейроміографію, рентгенографію, КТ, МРТ та інші.

Лікування починають з усунення причини, що викликала защемлення нерва. Разом з тим хворому призначають спокій і нестероїдні протизапальні засоби — Диклофенак, Кеторолак, Німесулід. При вираженому больовому синдромі можуть вдаватися до локального введення місцевих анестетиків (Новокаїну, лідокаїну) або глюкокортикоїдів (Дипроспан, Гидрокортизон, Дексаметазон) у вигляді блокад. Для відновлення трофіки пошкоджених нервів додатково можуть використовувати судинорозширювальні (нікотинова кислота, Пентоксифілін) і метаболічні (Тіамін, Пиридоксин, тіоктова кислота, Ціанокобаламін) засоби.

В більшості випадків медикаментозне лікування дозволяє зменшити біль і відновити функції нерва.