Компрессионные невропатии

Термином компрессионные невропатии объединяют обширную группу заболеваний периферической нервной системы, обусловленных сдавлением или ущемлением нервов в узких анатомических пространствах — так называемых «туннелях». По статистике, туннельные невропатии составляют до 50% всех болезней периферических нервов.

Причины и механизм развития

Многие периферические нервы на своем пути свободно проходят через анатомические туннели, образованные костями, мышцами, сухожилиями, связками и т.д. Однако в некоторых случаях, под действием провоцирующих факторов происходит сужение данных анатомических пространств, что приводит к повреждению нервов и появлению чувствительных, двигательных и / или трофических расстройств.

Наиболее частые причины компрессии нервов:

• болезни суставов (ревматоидный артрит, деформирующий остеоартроз);
• эндокринные заболевания (сахарный диабет, гипотиреоз);
• изменения гормонального фона при беременности, лактации, климаксе;
• профессиональные микротравмы (при вибрационном воздействии, при длительной работе за компьютером, при строительных и сельскохозяйственных работах).

По клиническому течению каждая из невропатий имеет свои особенности. Причем характер симптоматики зависит в первую очередь от структуры пораженного нерва и того, какими нервными пучками он сформирован. Если ущемляется двигательный нерв, у человека появляются парезы и параличи, если чувствительный — сенсорные расстройства, если вегетативный — трофические нарушения. При поражении смешанных нервов, состоящих из нескольких типов волокон, возникают сочетанные неврологические расстройства.

Невропатия лицевого нерва

Развивается в результате защемления лицевого нерва и является наиболее распространенной компрессионной невропатией черепно-мозговых нервов. Для болезни характерно нарушение нормального сокращения мимических мышц с развитием видимой асимметрии лица. В большинстве случаев изменения являются обратимыми и после выздоровления мимика полностью восстанавливается. Но иногда остаточные явления остаются с человеком на всю жизнь.

Синдром запястного канала

Составляет более 90% всем компрессионных нейропатий верхних конечностей. Развивается в результате ущемления срединного нерва в запястном канале, который образован костями, сухожилиями и связками запястья. Примечательно, что синдром запястного канала чаще всего развивается у людей, подолгу выполняющих монотонные движения кистью: сурдопереводчиков, пианистов, художников, пользователей компьютеров и т.д.

Невропатия наружного кожного нерва бедра

Патология возникает в результате защемления наружного кожного нерва в паховой области, причиной чего обычно выступают дегенеративные возрастные изменения. Данная невропатия проявляется чувствительными нарушения, болями, парестезиями и чувством онемения в переднебоковой области бедра. В тяжелых случаях у больных могут возникать нарушения ходьбы.

Диагностика и лечение

Большинство невропатий диагностируют, основываясь характерных симптомах и данных объективного исследования. При необходимости используют дополнительные методы: электронейромиографию, рентгенографию, КТ, МРТ и другие.

Лечение начинают с устранения причины, вызвавшей защемление нерва. Вместе с этим больному назначают покой и нестероидные противовоспалительные средства — Диклофенак, Кеторолак, Нимесулид. При выраженном болевом синдроме могут прибегать к локальному введению местных анестетиков (Новокаина, Лидокаина) или глюкокортикоидов (Дипроспан, Гидрокортизон, Дексаметазон) в виде блокад. Для восстановления трофики поврежденных нервов дополнительно могут использовать сосудорасширяющие (никотиновая кислота, Пентоксифиллин) и метаболические (Тиамин, Пиридоксин, тиоктовая кислота, Цианокобаламин) средства.

В большинстве случаев медикаментозное лечение позволяет уменьшить боль и восстановить функции нерва.

Компресійні невропатії

Терміном компресійні невропатії об'єднують велику групу захворювань периферичної нервової системи, обумовлених здавленням або защемленням нервів у вузьких анатомічних просторах — так званих «тунелях». За статистикою, тунельні невропатії складають до 50% всіх хвороб периферичних нервів.

Причини і механізм розвитку

Багато які периферичні нерви на своєму шляху вільно проходять через анатомічні тунелі, утворені кістками, м'язами, сухожиллями, зв'язками і т.д. Однак в деяких випадках, під дією провокуючих чинників відбувається звуження даних анатомічних просторів, що призводить до пошкодження нервів і появи чутливих, рухових і / або трофічних розладів.

Найбільш часті причини компресії нервів:

• хвороби суглобів (ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз);
• ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз);
• зміни гормонального фону при вагітності, лактації, клімаксі;
• професійні мікротравми (при вібраційному впливі, при тривалій роботі за комп'ютером, при будівельних і сільськогосподарських роботах).

За клінічним перебігом кожна з невропатій має свої особливості. Причому характер симптоматики залежить в першу чергу від структури ураженого нерва і того, якими нервовими пучками він сформований. Якщо защемляється руховий нерв, у людини з'являються парези і паралічі, якщо чутливий — сенсорні розлади, якщо вегетативний — трофічні порушення. При ураженні змішаних нервів, що складаються з декількох типів волокон, виникають поєднані неврологічні розлади.

Невропатія лицьового нерва

Розвивається в результаті защемлення лицьового нерва і є найбільш поширеною компресійною невропатією черепно-мозкових нервів. Для хвороби характерно порушення нормального скорочення мімічних м'язів з розвитком видимої асиметрії обличчя. У більшості випадків зміни є оборотними і після одужання міміка повністю відновлюється. Але іноді залишкові явища залишаються з людиною на все життя.

Синдром зап'ястного каналу

Складає більше 90% всіх компресійних нейропатій верхніх кінцівок. Розвивається в результаті защемлення серединного нерва в зап'ястному каналі, який утворений кістками, сухожиллями і зв'язками зап'ястя. Примітно, що синдром зап'ястного каналу найчастіше розвивається у людей, котрі довго виконують монотонні рухи рукою: сурдоперекладачів, піаністів, художників, користувачів комп'ютерів і т.д.

Невропатія зовнішнього шкірного нерва стегна

Патологія виникає в результаті защемлення зовнішнього шкірного нерва в паховій ділянці, причиною чого зазвичай виступають дегенеративні вікові зміни. Дана невропатія проявляється чутливими порушення, болями, парестезіями і відчуттям оніміння в передньо-боковій ділянці стегна. У важких випадках у хворих можуть виникати порушення ходьби.

Діагностика і лікування

Більшість невропатій діагностують, грунтуючись на характерних симптомах і даних об'єктивного дослідження. При необхідності використовують додаткові методи: електронейроміографію, рентгенографію, КТ, МРТ та інші.

Лікування починають з усунення причини, що викликала защемлення нерва. Разом з тим хворому призначають спокій і нестероїдні протизапальні засоби — Диклофенак, Кеторолак, Німесулід. При вираженому больовому синдромі можуть вдаватися до локального введення місцевих анестетиків (Новокаїну, лідокаїну) або глюкокортикоїдів (Дипроспан, Гидрокортизон, Дексаметазон) у вигляді блокад. Для відновлення трофіки пошкоджених нервів додатково можуть використовувати судинорозширювальні (нікотинова кислота, Пентоксифілін) і метаболічні (Тіамін, Пиридоксин, тіоктова кислота, Ціанокобаламін) засоби.

В більшості випадків медикаментозне лікування дозволяє зменшити біль і відновити функції нерва.