Холелітіаз/Жовчнокам’яна хвороба

Холелітіаз, або жовчнокам'яна хвороба – це патологія, при якій в жовчному міхурі і/або протоках утворюються камені. Ці камені називаються «конкременти». Найчастіше холелітіаз призводить до розвитку холециститу, як гострого, так і хронічного. У ряді випадків жовчнокам'яна хвороба вимагає оперативного лікування.

Симптоми захворювання

Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) проявляється будь-якими симптомами лише у приблизно 30% хворих. У решти вона має безсимптомну форму перебігу. Найчастіше ознаки хвороби виникають при наявності каменів у жовчних протоках, а не в самому жовчному міхурі.

До проявів ЖКХ відносяться:

• відчуття тяжкості в шлунку, яка особливо гостро проявляється після того, як хворий з'їв жирну страву, випив каву або алкогольний напій;

• печія;

• постійна нудота;

• здуття живота;

• часті відрижки.

Якщо холелітіаз спровокував жовчну коліку, у хворого буде спостерігатися:

• сильний, переймоподібний біль у верхній частині живота, іноді в грудях (за інтенсивністю больових відчуттів їх порівнюють з переймами під час пологів);

• блювота;

• нудота;

• підвищення температури тіла;

• сильний озноб;

• пожовтіння шкіри, склер.

Ці симптоми можуть зберігатися від декількох годин до декількох днів.

Причини холелітіазу

Головна причина розвитку ЖКХ – підвищення рівня холестерину в крові, що відбувається при атеросклерозі.

Фактори ризику розвитку холелітіазу наступні:

• неправильне, нездорове харчування;

• відсутність режиму харчування;

• надмірна вага, ожиріння;

• жіноча стать (чоловіки в 2 рази рідше страждають від ЖКХ, ніж жінки);

• прийом деяких ліків, зокрема – оральних контрацептивів;

• спадковий фактор;

• цукровий діабет;

• ендокринні патології;

• цироз печінки;

• хвороба Крона.

Класифікація ЖКХ

Виділяють 2 типу жовчнокам'яної хвороби:

1. Первинну – діагностується у 75-80% хворих на дану патологію. Причини утворення каменів не встановлені. Передбачається, що вони можуть утворюватися через порушення пігментного обміну.

2. Вторинну – її провокують супутні інфекційні процеси в жовчних шляхах.

Конкременти за складом бувають:

• холестеринові;

• пігментні;

• вапняні;

• змішаного типу.

Діагностика та варіанти лікування

Крім ознак хвороби, про які говорить пацієнт, поставити діагноз допомагають такі аналізи і дослідження, як:

• загальний аналіз крові;

• УЗД органів черевної порожнини;

• дослідження жовчних протоків за допомогою ендоскопа.

Приступ жовчної коліки зазвичай дуже гострий і вимагає негайного обстеження лікаря. Пацієнт однозначно не буде тягнути зі зверненням за медичною допомогою, адже біль при жовчній коліці дуже сильний. Спочатку хворому знімають біль за допомогою медикаментів: анальгетиків, спазмолітиків. Дуже часто при коліці необхідне термінове хірургічне втручання. Іноді потрібне видалення не тільки каменів, але і всього жовчного міхура. Це ті випадки, коли в даному органі розвивається сильне запалення, іноді – гнійне. Найчастіше таку операцію проводять ендоскопічним, малоінвазивним способом. З протоків конкременти видаляються так само ендоскопічним способом.

До інших методів лікування холелітіазу належать: дроблення невеликих каменів за допомогою дистанційної ударно-хвильової літотрипсії, медикаментозна терапія, мета якої – розчинити невеликі камені. Але, за статистикою, після такої терапії конкременти в жовчному міхурі і протоках утворюються знову в 50% випадків.

Можливі ускладнення

До ускладнень ЖКХ відносяться:

• холецистит;

• панкреатит;

• запалення печінки;

• утворення жовчних свищів;

• кишкова непрохідність;

• розрив жовчного;

• повна закупорка жовчної протоки;

• перитоніт;

• онкологічне захворювання жовчного міхура (рідко).

Профілактика холелітіазу

До заходів профілактики ЖКХ відносяться:

• здорове харчування, дотримання режиму прийому їжі;

• контроль ваги;

• помірна фізична активність;

• прийом ліків під контролем лікаря (самолікування неприпустиме);

• контроль рівня холестерину, цукру в крові;

• своєчасне лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, ендокринних патологій.

Жовчнокам'яна хвороба – це небезпечна, підступна патологія, яка часто до певного моменту не має жодних симптомів. Тому потрібно особливу увагу приділити профілактиці захворювання.