star_on

Сухой кашель

Для лікування КАШЕЛЬ З ВИДІЛЕННЯМ НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ МОКРОТИ:

Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування

КАШЕЛЬ З ВИДІЛЕННЯМ НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ МОКРОТИ

Втомилися від неприємних симптомів?

Кашель з нерясною мокротою характеризується відхаркуванням невеликої кількості секрету. Як правило, він виникає в результаті подразнення кашльових рецепторів в бронхах. Причиною можуть бути запальні процеси дихальних шляхів, вплив алергенів, вдихання холодного чи сухого повітря, гастроезофагеальний рефлюкс або вплив інших провокуючих чинників. На відміну від вологого, напад такого кашлю не приносить полегшення.

Причини сухого кашлю

Сухий кашель зазвичай виникає при інфекційно-запальних і алергічних захворюваннях легенів і бронхів. Причиною найчастіше виступають бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма, ларингіти і трахеїти, а також захворювання дихальної системи у курців.

Характер кашлю при різних захворюваннях:

  • Гострий бронхіт. На ранніх етапах розвитку хворого турбує сухий нападоподібний кашель. Спочатку виділяється невелика кількість слизистого склоподібного мокротиння, проте з часом виділення стають слизисто-гнійними і їх кількість збільшується.
  • ГРВІ. У хворих з респіраторно-вірусними інфекціями кашель має певний цикл розвитку. Спочатку він сухий, потім стає продуктивним. А на етапі розрішення хвороби у людини виділяється нерясна в'язка мокрота.
  • Пневмонія. Для запалення легеневої тканини характерні загальні симптоми інтоксикації, біль у грудях та кашель з виділенням гнійної, слизової-гнійної або кровянистої мокроти. Хвороба проявляється гостро, має тяжкий перебіг і нерідко потребує госпіталізації.
  • Кашель курця зазвичай з'являється вранці, відразу після пробудження. Характеризується виділенням нерясного мокротиння. При розвитку бронхоектатичної хвороби може відкашлюватися велика кількість мокротиння з неприємним запахом.
  • Коклюш і паракоклюш мають симптоми, схожі з ГРВІ. Проявляються катаральними явищами і нападами кашлю, які закінчуються гучним вдихом і відкашлюванням слизистого мокротиння.
  • Бронхіальна астма характеризується виснажливими нападами спастичного кашлю, хрипами, задишкою і відчуттям нестачі повітря. Неприємні симптоми зазвичай з'являються в нічний час або після контакту з алергеном.
  • ГЕРБ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) супроводжується «закиданням» шлункового вмісту в дихальні шляхи, що викликає подразнення кашльових рецепторів. Напади кашлю частіше виникають вночі і супроводжуються печією.
  • Серцева недостатність. При лівошлуночковій недостатності хворих можуть турбувати нічні напади кашлю з пробудженнями. При цьому найчастіше виділяється невелика кількість мокроти слизистого характеру.

Дії пацієнта

При появі патологічного кашлю необхідно звернутися до лікаря і описати йому всі симптоми. Фахівець призначить додаткове обстеження, після чого поставить діагноз і підбере ефективне лікування. У боротьбі з кашлем дуже важливо усунути фактори, які спровокували його появу. Тому лікування повинно бути етіологічним, тобто спрямованим на причину хвороби.

Самолікування протикашльовими засобами часто є неефективним і лише тимчасово усуває симптоми. Оскільки причина нікуди не дівається, кашель незабаром повертається.

Діагностика і лікування

Для виявлення причини кашлю використовують цілий ряд лабораторних та інструментальних методів дослідження: рентгенографію, спірометрію, навантажувальні проби, аналізи крові і мокроти, КТ, ЕКГ, ехокардіографію та інші. Комплексне обстеження дозволяє визначити, чим викликаний сухий кашель. А це, в свою чергу, дає можливість підібрати найбільш ефективне лікування.

Респіраторно-вірусні захворювання лікують протизапальними (Парацетамол, Німесулід) і противірусними засобами (Арбідол, Ремантадин), бактеріальні бронхіти і пневмонії — антибіотиками (амоксицилін, Цефтриаксон, Азитроміцин), бронхіальну астму — інгаляційними β2-адреноміметиками (Сальбутамол, Фенотерол) і кортикостероїдами.

Для симптоматичного лікування кашлю зазвичай використовують протикашльові препарати центральної (Глаувент, Тусупрекс) або периферичної (Лібексин) дії. Перші усувають напади шляхом пригнічення кашльового центру в головному мозку, другі — впливають на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, роблячи її менш чутливою до дії подразнюючих агентів.