Гломерулонефрит

Гломерулонефрит або клубочковий нефрит – це захворювання нирок, яке характеризується запаленням гломерул (ниркових клубочків). В результаті порушується кровообіг та відбувається затримка води в організмі. При гломерулонефриті запалення носить дифузний характер і призводить до склеротизації клубочкового апарату з подальшою нирковою недостатністю.

Причини виникнення гломерулонефриту

Найчастіше гломерулонефрит виникає на тлі надмірної імунної реакції на інфекцію. Найбільш поширеним інфекційним агентом, що викликає розвиток хвороби, є стрептококи, але можуть бути і інші віруси та бактерії. Патологія розвивається на тлі таких інфекційних захворювань, як ангіна, скарлатина, пневмонія, плеврит, туберкульоз, сифіліс, грип та ін.

Факторами, що провокують захворювання, є тривале перебування на холоді та в вогкості, хронічні інфекції, зловживання алкоголем, вплив токсичних речовин.

Види гломерулонефриту

Гломерулонефрит може бути гострим, підгострим та хронічним.

• Гострий гломерулонефрит. Найчастіше зустрічається у молодих чоловіків у віці 20-40 років. Гострий гломерулонефрит має інфекційно-алергічну природу виникнення.
• Підгострий або злоякісний гломерулонефрит. Зустрічається зазвичай, як у молодих чоловіків, так і у молодих жінок. Це дуже небезпечна й агресивна форма гломерулонефриту, при якій без лікування досить швидко настає ниркова недостатність та летальний результат.
• Хронічний гломерулонефрит. Може розвинутися, як на тлі гострого гломерулонефриту, так і виникнути відразу в хронічній формі. Для хронічного гломерулонефриту характерні періоди загострення та ремісії.

Також розрізняють наступні форми гломерулонефриту: нефротичну, гіпертонічну, гематуричну, латентну, змішану.

Симптоми гломерулонефриту

При гострому гломерулонефриті характерними симптомами є зменшення сечі та зміна її кольору, набряки, що виникають спочатку на обличчі, а потім на руках, ногах і тулубі, підвищення тиску. Також з'являються загальна слабкість, задишка, серцебиття, підвищення температури.

Симптоми підгострого гломерулонефриту схожі на симптоми гострої форми, але виражені більш яскраво.

Хронічний гломерулонефрит може давати малосимптомний перебиг з підвищенням артеріального тиску та погіршенням загального стану. При цій формі також характерні набряки, слабкість, стомлюваність.

Діагностика гломерулонефриту

Діагностувати гломерулонефрит можна по аналізах крові та сечі. При цьому захворюванні виникає ряд характерних відхилень в показниках, що покаже лабораторна діагностика. У сечі характерним є наявність еритроцитів або білка. У крові можна помітити ознаки запалення, підвищення сечовини, креатиніну.

Крім того, робиться УЗД нирок та ультразвукова доплерографія судин нирок. Може призначатися КТ нирок, сцинтиграфія нирок. При необхідності може проводитися біопсія з гістологічним дослідженням тканин.

Лікування гломерулонефриту

Тактика лікування гломерулонефриту залежить від форми захворювання.

При гострому гломерулонефриті лікування відбувається в стаціонарі. Призначаються антибіотики, протизапальні засоби та препарати, що усувають симптоматику (ліки для зменшення набряклості і зниження тиску). Також підбираються препарати, що коректують роботу імунної системи (не гормональні та гормональні).

Обов'язкове дотримання дієти. Також рекомендується постільний режим.

Хронічний гломерулонефрит в гострий період лікують також, як і гостру форму захворювання. Основна мета лікування – досягнення тривалої ремісії. Для цього важливо не допускати переохолодження, вибирати харчування, яке зменшить навантаження на нирки, збагачувати раціон овочами та фруктами.

Лікуванням гломерулонефриту займається нефролог. Правильно підібрана своєчасна терапія дає можливість взяти захворювання під контроль та уникнути виникнення ниркової недостатності.