Генітальний герпес

Генітальний герпес – це одне з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом. Патологія супроводжується висипаннями та больовими відчуттями в області статевих органів.

Причини виникнення генітального герпесу

Причиною розвитку генітального герпесу зазвичай стає герпесвірус 2-го типу, але також дане захворювання може розвиватися при активізації герпесвірусу 1-го типу, який зазвичай викликає висипання на губах.

Після зараження вірус мігрує в нервові ганглії, де зберігається протягом усього життя.

Основний шлях зараження генітальним герпесом – статевий. Однак можливий і повітряно-крапельний шлях передачі вірусу. Також вірус може передаватися від матері до дитини під час вагітності.

Генітальний герпес протікає з періодами загострень та ремісії. Часто присутність вірусу в організмі людини ніяк не проявляється, але при цьому людина все одно залишається заразною.

Ризик захворіти на генітальний герпес збільшується при зниженні імунітету, а також в присутності інших інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом.

Симптоми генітального герпесу

Генітальний герпес може протікати у двох формах:

1. Первинній. Хвороба розвивається відразу після зараження та характеризується набряком, почервонінням, печінням та болем в місці, де відбулося інфікування. Може підійматися температура, розвиватися нездужання, спостерігатися м'язові та головні болі. Потім з'являються бульбашкові висипання, які з часом лопаються і на їх місці можлива поява виразок. Ця стадія може супроводжуватися болючим сечовипусканням.
2. Рецидивуючий. Може протікати, як в безсимптомній формі, так і в типовій, і атипової. Типовий прояв рецидивів генітального герпесу проходить з повторенням симптоматики первинної форми захворювання. Періоди запалень можуть повторюватися від трьох разів на рік до щомісячних проявів захворювання. Рецидиви хвороби можуть протікати у важкій формі, або ж кожний наступний рецидив може проявлятися з менш вираженою симптоматикою.

Атипові рецидиви генітального герпесу можуть ставати причиною запалень статевих органів, запальний процес може підійматися вгору по сечостатевому тракту та приводити до таких наслідків, як цистит, простатит, уретрит. Також підвищується ймовірність безпліддя і розвитку раку шийки матки. Особливо небезпечна атипова форма рецидивуючого генітального герпесу для людей з ВІЛ-інфекцією або тих, хто перенесли трансплантацію органів.

Діагностика генітального герпесу

Лікуванням генітального герпесу займається венеролог. При типовій формі захворювання лікар може поставити діагноз по характерній клінічній картині та зовнішнім ознакам висипань.

Можуть також для уточнення діагнозу призначатися лабораторні аналізи. З метою виявлення вірусу герпесу береться зішкріб з піхви або уретри та вирощується культура тканин, яка потім вивчається під мікроскопом.

Також може проводиться ІФА-аналіз крові, що дозволяє виявити антитіла до герпесу.

Лікування генітального герпесу

Знищити вірус, що потрапив в організм неможливо. Однак за допомогою правильно підібраною терапії можна зменшити прояви хвороби та усунути симптоми.

Зазвичай для лікування генітального герпесу призначають противірусні засоби і препарати інтерферону. Також призначаються знеболювальні препарати, засоби, що знімають свербіж, нестероїдні протизапальні ліки. Препарати можуть бути як загальної, так і місцевої дії.

Призначати лікування та контролювати його результати обов'язково повинен лікар. В іншому випадку при неправильному вживанні препаратів може виробитися стійкість вірусу до ліків, що завадить надалі ефективно боротися із захворюванням.