Гемолітична анемія

До гемолітичної анемії відносять досить велику групу захворювань, для яких характерне прискорення швидкості руйнування червоних кров'яних тілець та підвищення концентрації білірубіну в крові. В разі розвитку цієї патології життєвий термін еритроцитів знижується з 100-120 діб до 14-20 діб. Еритроцити руйнуються швидше, ніж утворюються нові, і це створює серйозну небезпеку здоров'ю. Розпад червоних кров'яних тілець може відбуватися в селезінці, печінці, червоному кістковому мозку та безпосередньо в крові.

Це небезпечні захворювання, які можуть загрожувати життю і вимагають обов'язкового лікування.

Причини розвитку гемолітичної анемії

Гемолітичні анемії можуть бути спадковими та набутими.

Серед причин розвитку гемолітичної анемії слід зазначити такі чинники спадкового характеру:

• спадковий сфероцитоз та еліптоз мембран еритроцитів,
• недостатність ферментних систем,
• вроджені порушення синтезу гемоглобіну,
• аномальна структура гемоглобіну.

Стати причиною появи гемолітичної анемії можуть такі неспадкові чинники:

• деякі інфекційні хвороби,
• аутоімунні патології,
• переливання несумісної крові,
• вживання ряду лікарських препаратів,
• вплив токсичних та отруйних речовин,
• травматизація, що супроводжується пошкодженням еритроцитів (наприклад, штучними клапанами);
• великі опіки.

У ряді випадків, причини за яких могла розвинутися гемолітична анемія, залишаються нез'ясованими.

Симптоми гемолітичної анемії

До характерних симптомів гемолітичної анемії відносяться:

• Надмірно бліда або жовтушна шкіра,
• Слабкість,
• Підвищена стомлюваність,
• Задишка при навантаженні,
• Тахікардія,
• Збільшується печінка та селезінка,
• Сеча і кал набувають більш темного кольору,
• Підвищується густота крові,
• Аналізи показують збільшення рівня білірубіну у крові.

При гемолітичних анеміях виникають гемолітичні кризи, можуть розвиватися небезпечні ускладнення, що несуть ризики для життя: печінкова, серцева, ниркова недостатність, інфаркт селезінки, гемолітична кома.

Діагностика гемолітичної анемії

Якщо є підозра на гемолітичну анемію, то обов'язково потрібно якнайшвидше пройти обстеження, яке включає:

• Клінічний аналіз крові. З його допомогою визначається рівень гемоглобіну та еритроцитів у крові.
• Біохімія крові з визначення рівня білірубіну в крові та інших показників.
• Аналіз, у якому визначається форма червоних еритроцитів.
• Аналізи сечі та калу.
• УЗД органів черевної порожнини (печінки, селезінки).

У деяких випадках для уточнення діагнозу робиться пункція кісткового мозку та визначається, наскільки активними є процеси еритропоезу.

Лікування гемолітичної анемії

Лікування гемолітичної анемії підбирається в залежності від виду хвороби, стадії та інших особливостей стану. Дуже важливо встановити причину розвитку цього стану та лікувати захворювання, що призводять до руйнування червоних кров'яних тілець. Спадкові форми захворювання повністю вилікувати неможливо, але можна досягти ремісії.

В разі гемолітичних кризів проводиться інтенсивна терапія: призначається інфузійне введення препаратів, проводиться переливання відмитих еритроцитів, плазмозамінників. Може знадобитися плазмаферез.

Для лікування гемолітичної анемії часто потрібне видалення селезінки (спленектомія). Можуть призначатись глюкокортикостероїди, вітаміни, імунодепресанти (якщо виявлено, що хвороба має аутоімунну природу виникнення). Можуть призначатися спеціальні ферментні препарати. Але підбирати лікарські засоби обов'язково повинен лікар, самолікування неприпустиме та вкрай небезпечне.