Гарднерельоз (бактеріальний вагіноз)

Бактеріальним вагінозом називають поширене порушення екосистеми піхви, при якому спостерігається посилений ріст умовно-патогенної і анаеробної мікрофлори. При цьому кількість лактобацил (паличок Дедерлейна), які складають більшу частину нормального біоценозу, істотно зменшується.

У медицині даний стан також називають дисбактеріозом або дисбіозом піхви.

Причини

Розвиток бактеріального вагінозу найчастіше обумовленій надмірною активністю Gardnerella Vaginalis, через що хворобу також називають гарднерельозом. Дану бактерію виявляють більш ніж у 90% жінок з бактеріальним вагінозом. Набагато рідше розвиток хвороби викликають інші бактерії — Atopobium vaginale, деякі види лептотріхій, пептострептококів і клостридій.

Фактори, що сприяють розвитку захворювання:

• зниження місцевого імунітету;
• ендокринні порушення;
• безконтрольний прийом антибіотиків;
• супутні гінекологічні захворювання;
• часті спринцювання;
• гінекологічні маніпуляції і хірургічні втручання.

Під впливом провокуючих чинників у жінки порушується нормальний мікробіоценоз піхви, що створює ідеальні умови для розвитку умовно-патогенної мікрофлори. Розмножуючись, шкідливі мікроорганізми пригнічують активність лактобацил, що, в свою чергу, веде до порушення кислотно-лужної рівноваги і розвитку запального процесу. В результаті цього у хворої з'являються характерні симптоми бактеріального вагінозу.

Групи ризику

Як показує клінічна практика, гарднерельоз з набагато більшою частотою розвивається у певних груп жінок.

До них відносяться пацієнтки:

• з недавно перенесеними запальними захворюваннями статевих органів;
• які брали антибіотики без рекомендацій та контролю лікаря;
• мають різні порушення менструального циклу;
• які страждають запальними захворюваннями шийки матки;
• використовують внутрішньоматкову спіраль протягом тривалого часу.

Симптоми

Гарднерельоз може протікати безсимптомно або мати яскраво виражену клінічну картину. У другому випадку у жінки з'являються білі або сіруваті виділення з піхви, які мають неприємний запах гнилої риби. Ознаки запалення слизової оболонки піхви при цьому повністю відсутні.

Діагностика

Для виявлення гарднерельоза використовують чотири тести, які в комплексі вважаються золотим діагностичним стандартом. Для постановки і підтвердження діагнозу недостатньо одного з перерахованих тестів, а потрібні як мінімум три.

До них відносяться:

• зміна характеру вагінальних виділень;
• підвищення pH виділень понад 4,5;
• позитивний амінний тест;
• виділення "ключових" клітин за допомогою методу нативной мікроскопії.

Багато фахівців при діагностиці бактеріального вагінозу воліють використовувати мікробіологічний метод, суть якого полягає в мікроскопічному дослідженні мазка, пофарбованого за Грамом. Дана методика є найбільш доступною, інформативною, достовірною та дешевою. За допомогою мікроскопії вагінального мазка можна не тільки визначити склад вагінальної мікрофлори, а й оцінити стан слизової оболонки піхви.

Лікування

Головними цілями лікування гарднереллеза є придушення небажаної мікрофлори і відновлення нормального мікробіоценозу піхви. Для цього хворим призначають системні і місцеві антибіотики, а також пробіотики (Лактожіналь, Вагілак, Триожиналь). Схему терапії і тривалість лікування визначає фахівець — лікар-гінеколог або дерматовенеролог.