Фіброз печінки – це дифузний процес, при якому сполучна тканина в печінці поступово розростається, заміщаючи собою тканини органу. Найчастіше дана патологія зустрічається у пацієнтів, які страждають на хронічні хвороби печінки. Якщо її вчасно почати лікувати, вона є оборотною. Якщо ж ні, вона небезпечна розвитком важких для життя і здоров'я хвороб і станів.
Симптоми фіброзу печінки
Фіброз печінки прогресує повільно. До того ж, дуже довго дане захворювання не має будь-яких зовнішніх проявів. Тому потрібно дуже уважно ставитися до свого самопочуття і звертатися за консультацією до лікаря при наявності будь-яких підозрілих симптомів. Для початкових стадій розвитку хвороби можуть бути характерні такі ознаки:
- швидка стомлюваність;
- загальна слабкість;
- часті кровотечі;
- погане самопочуття після навіть незначних фізичних навантажень;
- постійні гематоми.
Такі симптоми можуть то з'являтися, то зникати і зберігатися в тій чи іншій мірі 5-10 років. Після цього настає ураження селезінки (сильне збільшення цього органу). В цілому до ознак пізньої стадії фіброзу печінки відносяться:
- збільшення селезінки;
- варикозне розширення вен шлунку і стравоходу – портальна гіпертензія;
- кровотечі зі шлунку, стравоходу;
- анемія;
- асцит – накопичення рідини в черевній порожнині.
Причини розвитку захворювання
До фіброзу печінки можуть призвести:
- хронічний вірусний гепатит різних типів;
- алкоголізм;
- певні спадкові хвороби;
- тромбоз вен;
- серцева недостатність;
- прийом деяких медикаментів;
- отруєння токсичними речовинами (міддю, миш'яком);
- вірусні інфекції: мононуклеоз, цитомегаловірусна інфекція та інші;
- автоімунні хвороби, що вражають печінку;
- хвороби жовчовивідних шляхів;
- глистяні інвазії;
- спадкова схильність до захворювання.
Класифікація захворювання
Буває фіброз печінки:
- Вроджений – передається у спадок і дає про себе знати найчастіше в дитинстві або в молодому віці.
- Нецирротичний портальний – для нього характерні тромбоз і склероз певних вен.
- Фіброз Сімерса – його супроводжує портальна гіпертензія.
Діагностика і лікування
З метою діагностики у хворого збирають анамнез, зокрема і сімейний (адже хвороба може бути спадковою). Також пацієнтові рекомендують здати біохімічний аналіз крові, аналіз калу на паразитів. Потрібно провести УЗД органів черевної порожнини, КТ органів черевної порожнини, еластографії, біопсію печінки.
Медикаментозне лікування – це застосування противірусних, гепатотоксичних препаратів, засобів проти паразитів, глюкокортикостероїдів, інтерферонів, антиоксидантів та інших типів ліків. Все залежить від причини розвитку фіброзу печінки.
При патологічному збільшенні розміру селезінки і при потребі ушити вени стравоходу застосовується хірургічне лікування.
Можливі ускладнення
Фіброз печінки може призвести до таких ускладнень, як:
- варикозне розширення вен шлунку, стравоходу, прямої кишки;
- розвиток внутрішніх кровотеч;
- патологічне збільшення селезінки;
- печінкова енцефалопатія;
- печінкова, ниркова недостатність;
- онкологічне захворювання печінки.
Профілактика захворювання
Методи профілактики фіброзу печінки – це:
- лікування алкоголізму;
- своєчасне лікування вірусних гепатитів та інших хвороб печінки, вірусних інфекцій, автоімунних захворювань;
- контрольований прийом ліків.
Якщо виникли перші симптоми хвороби, потрібно звернутися до лікаря. Адже лікування даної патології на ранній стадії набагато ефективніше, ніж боротьба з пізніми формами фіброзу печінки. Також потрібно пам'ятати про роль профілактики цієї хвороби і здоровий спосіб життя.
+3.85грн на бонусний рахунок
