Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Дуоденіт


Дуоденіт – захворювання шлунково-кишкового тракту, при якому виникає запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Хвороба супроводжується болем у животі, печією, нудотою та іншими неприємними симптомами, може протікати в гострій або хронічній формі.

Якщо патологію не лікувати, то це може призвести до ускладнень, таких як кровотеча, виразка дванадцятипалої кишки, панкреатит.

Причини виникнення дуоденіту

Дуоденіт може бути первинним та вторинним. Причиною первинного дуоденіту зазвичай є неправильне харчування: вживання занадто кислих, гострих продуктів, алкоголю.

Також патологія може розвинутися під впливом токсичних речовин. Ще одна причина розвитку дуоденіту – бактерія Helicobacter Pylori, яка також сприяє розвитку виразки шлунку. Можуть провокувати дуоденіт і паразити.

Вторинний дуоденіт з'являється на тлі інших захворювань шлунково-кишкового тракту: гастриту, виразки дванадцятипалої кишки, холециститу, коліту, панкреатиту, хвороби Крона та т. ін.

Безпосередньо механізм виникнення дуоденіту виглядає таким чином. Шлунковий сік зі шлунку надходить у дванадцятипалу кишку. Якщо кислотність соку підвищена, і при цьому під впливом несприятливих факторів захисні властивості слизової 12-палої кишки ослаблені, то виникає запальний процес.

У разі вторинного дуоденіту через інші захворювання шлунково-кишкового тракту може порушуватися ферментний баланс, знижуватися перистальтика кишківника, погіршуватися кровопостачання і це негативно впливає на стан слизової.

Симптоми дуоденіту

Серед ознак розвитку дуоденіту найбільш характерні:

  • Біль у верхній частині живота. При атрофічній формі хвороби біль може не виникати. При ацідопептичній формі - може бути сильним та локалізуватися в області пупка.
  • Підвищена стомлюваність при розумових та фізичних навантаженнях.
  • Запаморочення та головний біль.
  • Відчуття розпирання живота після їжі.
  • Поганий апетит, печія.
  • Нудота блювота.

Гострий дуоденіт проявляється яскравими симптомами. При хронічній формі ознаки хвороби виражаються менш яскраво, періоди загострень чергуються з ремісією. Зазвичай загострення трапляються сезонно - навесні та восени.

Поразка стінок дванадцятипалої кишки може бути поверхневою та захоплювати тільки слизову, або, при хронічному перебігу захворювання, призводити до атрофії глибших шарів стінки кишки.

У важких випадках дуоденіт може призводити до виникнення спайок, непрохідності кишківника, викликати перфорацію стінки 12-палої кишки та кровотечу, провокувати гострий панкреатит. Для того, щоб цього уникнути, необхідно вчасно діагностувати та лікувати захворювання.

Діагностика дуоденіту

При підозрі на дуоденіт можуть призначатися такі дослідження:

  • Визначення рН шлункового соку,
  • УЗД та комп'ютерна томографія,
  • Гастроскопія,
  • Дуоденальне зондування.
  • Рентгенографічні дослідження,
  • З-уреазний дихальний тест на наявність хелікобактерної інфекції.

Якщо виникає підозра на малігнізацію тканин дванадцятипалої кишки, робиться біопсія та проводиться гістологічний аналіз зразка.

Визначати, які саме обстеження потрібні у вашому випадку, повинен гастроентеролог. Після того як результати діагностики покажуть реальну картину стану 12-палої кишки, підбирається лікування.

Лікування дуоденіту

Лікування дуоденіту в період гострого запалення проходить в стаціонарі. Конкретний підбір терапії повинен здійснюватися під пацієнта, він залежить від різновиду захворювання. Наприклад, при хелікобактерній інфекції призначають антибіотики, при виявленні паразитів – протипаразитарні препарати.

Обов'язковим елементом терапії є дієта. Хворий повинен виключити гарячі страви, смажені, консервовані продукти. Прийоми їжі повинні бути частими, але порції невеликими.

Якщо перебіг захворювання ускладнюється спазмами та сильними болями, можуть застосовуватися спазмолітики й болезаспокійливі.

При виникненні спайок, функціональної непрохідності може знадобитися хірургічне втручання.

Для лікування ДУОДЕНІТ: