anc
Замовлення списком Замовлення списком

Бронхіальна обструкція

Бронхіальна обструкція або бронхообструктивний синдром – це патологічний стан дихальної системи, при якому порушується прохідність бронхів. Це призводить до того, що погіршується процес вентиляції легенів, що своєю чергою стає причиною дихальної недостатності. В цьому випадку тканини тіла будуть недоотримувати необхідну кількість кисню, можуть розвинутися ускладнення, такі як емфізема, серцева недостатність.

Головна особливість цього симптомокомплексу – сухий та малопродуктивний кашель. Найчастіше обструктивний синдром діагностують у дітей до 3 років.

Причини обструкції бронхів

Бронхіальна обструкція може з'явитися по ряду різних причин. До основних відносяться:

  • потрапляння стороннього предмета в просвіт бронхів,
  • потовщення стінок бронхів,
  • набряк стінок бронхів,
  • спазм бронха,
  • наявність запального вогнища в бронхах,
  • надмірне накопичення слизу в просвіті бронхів.

Бронхообструктивний синдром, як правило, проявляється на тлі інфекційних захворювань дихальної системи та алергічних реакцій. Також бронхообструкція може виникати при вроджених аномаліях, генетичних захворюваннях. Провокувати його розвиток може куріння (у маленьких дітей – «пасивне куріння»).

На особливу увагу бронхообструктивний синдром повинен заслуговувати у дітей у віці до 3-х років, коли просвіти їх бронхів досить невеликі й відповідно їх простіше перекрити. Крім того, в такому віці ще не до кінця розвинена імунна система, що обумовлює перебіг захворювання дихальної системи у малюків у важчій формі, ніж у дорослих.

Прояви бронхообструктивного синдрому

Бронхообструктивний синдром може бути гострий, затяжний та рецидивуючий.

Характерні ознаки бронхообструкції:

  • гучне дихання,
  • свистячі хрипи,
  • сухий кашель.

Крім того, додається симптоматика захворювання, яка є причиною обструктивного синдрому. Якщо це ГРВІ, то це слабкість, порушення сну, підвищення температури.

Правильне та своєчасне лікування дозволяє досить швидко усунути бронхіальну обструкцію та відновити здоров'я. При тяжкому перебігу, частих рецидивах, відсутності адекватного лікування можуть розвинутися емфізема, серцева недостатність, є ризик летального результату.

Діагностика бронхообструктивного синдрому

Діагностувати обструкцію бронхів можна за допомогою лабораторного та інструментального обстеження.

Лікар прослуховує стан бронхів та легенів, призначає загальні аналізи, які можуть показати присутність запального процесу.

Також може призначатися ІФА з визначенням IgM та IgG для визначення інфекційних агентів, що провокують розвиток обструктивного синдрому, серологічні проби.

З інструментальних методів призначається рентген грудної клітки, бронхоскопія, при необхідності КТ або МРТ.

Лікування бронхообструктивного синдрому

Лікування бронхообструктивного синдрому полягає в першу чергу в усуненні причини його появи. Якщо даний симптомокомплекс з'явився на тлі якогось захворювання, то необхідно його лікування.

Зазвичай призначаються бронхолітики, які зменшують спазм та розширюють бронхи, відхаркувальні і антигістамінні засоби. Можуть застосовуватися кортикостероїди.

Якщо причиною розвитку синдрому є інфекція, то можуть призначатися антибіотики або противірусні препарати.

Якщо обструкція виникла в результаті попадання стороннього тіла – в екстреному порядку робиться бронхоскопія, під час якої цей предмет витягується.

Своєчасне звернення до лікаря та правильно підібране лікування допоможуть нормалізувати стан та покращити самопочуття.