Брадикардія

Брадикардія – це один з видів аритмії, порушення ритму серця. При ній частота серцевих скорочень (ЧСС) у людини становить менше 60 ударів на хвилину, при нормі від 60 до 90 уд/хв. Особливо небезпечним є виражене уповільнене серцебиття, коли ЧСС менше 40 уд/хв. Такий стан може спровокувати розвиток серцевої недостатності, також він погіршує якість життя, впливає на загальне самопочуття людини.

Причини брадикардії

Головна причина зменшення частоти скорочень серцевого м'яза – збої в роботі провідної системи серця, які тягнуть за собою порушення розповсюдження електричного імпульсу.

До факторів, які негативно впливають на ритм серця і призводять до скорочення ЧСС, відносяться:

• органічні зміни в серцевому м'язі;
• атеросклероз коронарних артерій;
• ішемічна хвороба серця;
• наявність рубців після інфаркту;
• міокардит;
• зміна гормонального фону;
• інфекції;
• гіпертонічна хвороба;
• прийом деяких лікарських засобів;
• вплив на організм токсичних речовин.

Уповільнене серцебиття вважається варіантом норми для професійних спортсменів. Але їм необхідний постійний контроль роботи серцево-судинної системи, періодичні профілактичні обстежень.

Класифікація брадикардії

Брадикардія буває:

• Абсолютна – діагностується у пацієнта завжди, тобто ЧСС у нього хронічно знижена.
• Відносна – проявляється при інфекційних захворюваннях, підвищеній температурі тіла, в стресових ситуаціях, після фізичних навантажень.
• Помірна – пришвидшення пульсу відбувається на вдиху, уповільнення – на видиху. Такий вид дихальної аритмії частіше буває у підлітків і дітей.

Крім того, даний тип аритмії буває фізіологічним і патологічним. Перший розвивається у спортсменів, також може бути характерним для деяких людей, що знаходяться в стані спокою. Другий з'являється як наслідок різних серцево-судинних патологій.

Гостре патологічне уповільнене серцебиття розвивається як наслідок небезпечного для життя стану (наприклад, інфаркту, інсульту), хронічне – при вікових змінах серцевого м'яза.

Симптоми брадикардії

Даний тип аритмії може проявити себе такими ознаками:

• запаморочення, сильна слабкість;

• стан, близький до непритомності;

• втрата свідомості;

• скачки артеріального тиску;

• сильна втома навіть від мінімальних фізичних навантажень;

• погіршення концентрації уваги, пам'яті;

• утруднене дихання;

• періодичне короткочасне погіршення зору;

• біль у грудях.

Діагностика і лікування

Найкраще визначити дану патологію можна за допомогою ЕКГ. Також можливе використання методу добового моніторингу ЕКГ, коли показники кардіограми за допомогою спеціального приладу знімаються з пацієнта протягом доби. Після цього отримані дані аналізуються і ставиться діагноз.

Крім того, на етапі виявлення цієї патології важливим є збір анамнезу і скарг пацієнта. Лікар повинен послухати його пульс, дихання, оцінити серцеві тони. Може бути показане проведення ехокардіографії (УЗД серця).

Функціональна і помірна брадикардія вимагає не лікування, а спостереження лікаря. Якщо до цього типу аритмії призводить будь-яке захворювання, лікувати потрібно саме його. Іноді підвищити ЧСС допомагає відміна певного препарату, який пацієнт постійно приймає. Якщо його скасувати не можна, лікар може спробувати знизити дозування.

Якщо хронічно низька частота серцевих скорочень провокує стенокардію, втрату свідомості, скачки артеріального тиску та інші проблеми з роботою серцево-судинної системи, її потрібно активно лікувати. У найважчих випадках, якщо медикаменти виявляються безсилими, пацієнту показана імплантація електрокардіостимулятора.

Можливі ускладнення

Знижена ЧСС може призвести до:

• втратами свідомості;

• серцевої недостатності;

• раптової зупинки серця і смерті.

Щоб не допустити розвитку таких серйозних і небезпечних ускладнень, потрібно вчасно звертатися зі скаргами до лікаря і чітко виконувати його приписи щодо боротьби з уповільненим серцебиттям.