Ацетонемічний синдром у дітей

Ацетонемічний синдром - це стан, при якому у дитини спостерігається збільшення кількості кетонових тіл в крові внаслідок порушення обмінних процесів. Ацетонемічний синдром - це не хвороба, а симптомокомплекс, який може супроводжувати якусь хворобу або виникати самостійно. Він проявляється частою блювотою, інтоксикацією організму, при цьому від дитини є запах ацетону. При появі ацетонемічного синдрому може виникнути зневоднення, що здатне викликати порушення роботи організму і навіть призвести до ацетонемічної коми.

Причини виникнення ацетонемічного синдрому

Безпосередньою причиною виникнення цього синдрому є збільшення концентрації кетонових тіл в крові. Це відбувається або через нестачу цукру в крові (розвивається внаслідок нестачі вуглеводів в меню, занадто великих перерв між їжею і голоду) або через брак ферментів печінки, які беруть участь в обмінних процесах.

Спровокувати появу ацетонемічного синдрому можуть:

• стресові ситуації,
• інфекційні захворювання,
• інтоксикації,
• незбалансований раціон з надмірною кількістю білків та жирів.

Ацетонемічний синдром може бути одним із проявів таких захворювань як:

• цукровий діабет,
• хвороби щитоподібної залози,
• хвороба Іценко-Кушинга,
• глікогенова хвороба,
• новоутворення мозку,
• деякі хвороби печінки,
• лейкемія.

До появи ацетонемічного синдрому можуть приводити травми, наприклад, черепно-мозкові.

Як правило ацетонемічний синдром розвивається у дітей у віці 1-13 років.

Симптоми ацетонемічного синдрому

Ацетонемічний синдром проявляється своєрідними кризами, при яких спостерігається яскрава і сильна симптоматика:

• Сильна безперервна блювота,
• Підвищена блідість шкіри,
• М'язова слабкість,
• Сонливість,
• Слабкість,
• Іноді судоми,
• Підвищення температури (можливе підвищення до 38,5 градусів),
• Болі в животі, порушення випорожнення (пронос або запор),
• З рота і від усього тіла дитини чути запах ацетону.

Все це може виникати різко або ж спочатку можуть з'являтися так звані попередники: головний біль, відсутність апетиту, нудота, млявість.

Постійна блювота може призвести до зневоднення, яке може порушити роботу різних органів та систем організму. У важких випадках, якщо не вивести дитину з цього стану, може розвинутися ацетонемічна кома.

Діагностика ацетонемічного синдрому

Лікар може діагностувати ацетонемічний синдром на підставі огляду дитини та типових проявів цього стану. Для уточнення діагнозу може призначатися додаткова діагностика: лабораторні дослідження крові, сечі, калу, УЗД черевної порожнини та нирок. Лікар також може призначити інші обстеження, щоб отримати повну картину стану.

Можуть знадобитися консультації гастроентеролога, ендокринолога та інших лікарів.

Лікування ацетонемічного синдрому

Лікування ацетонемічного синдрому передбачає комплексний підхід. Проводиться корекція харчування: зменшується частка жирів в меню, додаються швидкі легко засвоювані вуглеводи, звертається увага на кількість рідини, що випиває дитина. Рекомендується солодке питво, лужна мінеральна вода. Призначаються препарати для регідратації та відновлення електролітного балансу. Можуть призначатися крапельниці з глюкозою, сольовими розчинами. Також можуть застосовуватися проти блювотні засоби, спазмолітики, седативні препарати.

При правильному підході через 2-5 днів криз проходить, і стан нормалізується.