Набряк Квінке

Ангіоневротичний набряк, також відомий як гігантська кропив'янка, проявляється миттєвим масивним набряком шкіри і підшкірно-жирової клітковини. Його причиною є різке підвищення проникності судин у відповідь на вплив провокуючих чинників. Найчастіше набряк Квінке поширюється на зони з пухкою підшкірно-жирової клітковиною — шию, повіки, зовнішні статеві органи. Набрякати також можуть губи, язик, стопи, кисті рук, внутрішні органи.

Найнебезпечнішим є ангіоневротичний набряк в області шиї. Без належної медичної допомоги він може поширюватися на гортань, викликаючи проблеми з диханням і навіть летальний кінець.

Причини

Причиною набряку Квінке є гіперчутливість організму до певних речовин.

Його розвиток можуть спровокувати:

• косметичні засоби;
• побутова хімія;
• парфумерія;
• укуси комах;
• пилок рослин;
• харчові алергени (горіхи, яйця, риба, фрукти);
• прийом деяких лікарських препаратів;
• шерсть тварин.

Майже в половині випадків набряк Квінке поєднується а алергічною кропивницею. Обидва захворювання є досить поширеними — протягом життя з ними стикається близько 15-20% населення земної кулі. У людей з ангіоневротичним набряком також може виникати бронхоспазм і розвиватися алергічний ринокон'юнктивіт.

Симптоми набряку Квінке

Основною особливість набряку Квінке є відсутність свербежу, який характерний для більшості алергічних захворювань, в тому числі кропив'янки. При ангіоневротичному набряку шкіра набрякає, стає блідою і холодною на дотик. Людину при цьому турбують неприємні відчуття і почуття дискомфорту. Ангіоневротичний набряк розвивається блискавично — протягом 2-5 хвилин після контакту з алергеном або введення лікарського препарату.

Діагностика і лікування

У більшості випадків хворобу вдається розпізнати за характерною клінічною картиною. Додаткове обстеження може проводитися з метою диференціальної діагностики, тобто виключення у хворого інших схожих захворювань.

Лікування набряку Квінке ділиться на два етапи:

1. Невідкладна допомога під час нападу.
2. Подальша профілактика алергічних реакцій.

Хворих з гострим набряком негайно госпіталізують в алергологічне відділення, де проводять гіпосенсибілізуючу і дезінтоксикаційну терапію. Для швидкого зняття набряку використовують антигістамінні засоби (Супрастин, Тавегіл, Хіфенадин) і глюкокортикоїди (Преднізолон, Гідрокортизон). Для зменшення проникності судин застосовують Аскорутин.

З метою профілактики повторних нападів хворим рекомендують уникати факторів, що провокують появу набряку. Якщо це зробити неможливо (наприклад, переїхати в іншу місцевість на час цвітіння рослин), людині призначають профілактичний прийом антигістамінних і гіпосенсибілізуючих засобів.