Віракса

Віракса – фармакологічні властивості

Препарат Віракса відноситься до противірусних засобів прямої дії, нуклеозидів та нуклеотидів, за винятком інгібіторів зворотної транскриптази.

При пероральному застосуванні фамцикловір швидко перетворюється на пенцикловір, який активний щодо вірусів Herpes simplex 1-го та 2-го типу та Varicella zoster, а також вірусу Епштейна — Барр та цитомегаловірусу.

Пенцикловір потрапляє в інфіковані вірусом клітини, де під дією вірусної тимідинкінази швидко перетворюється на монофосфат, який, у свою чергу, за участю клітинних ферментів перетворюється на трифосфат. Пенцикловіру трифосфат знаходиться в інфікованих вірусами клітинах більше 12 год, пригнічуючи в них синтез вірусної ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) та реплікацію вірусів. T½ пенцикловіру трифосфату в клітинах, уражених вірусами Varicella zoster, Herpes simplex 1-го та 2-го типу, становить 9; 10 та 20 год відповідно. Концентрація пенцикловіру трифосфату в неінфікованих клітинах не перевищує мінімальної обумовленої, тому в терапевтичних концентраціях пенцикловір не впливає на неінфіковані клітини. Імовірність його токсичної дії дуже низька, і для неінфікованих клітин малоймовірні ушкодження терапевтичними концентраціями пенцикловіру.

Щоб Віракса купити в онлайн аптеці АНЦ, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. В цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Віракса таблетки, покриті плівковою оболонкою по 125, 250 та 500 мг випускаються у блістерах та картонних упаковках № 7, 14 та 21.

Діюча речовина Віракса: famciclovir. 1 таблетка містить фамцикловіру 125 мг або 250 мг або 500 мг.

Інші складові Віраксу:

• крохмаль прежелатинізований;
• натрію лаурилсульфат;
• целюлоза мікрокристалічна;
• натрію кроскармелозу;
• кремнію діоксид колоїдний безводний;
• кислота стеаринова;
• Опадрай білий OY-S-28924 (гіпромелоза (5 сР), типро7 макрогол 4000, макрогол 6000).

Віракса 125 мг: білого кольору, покриті плівковою оболонкою, круглі, двоопуклі, зі скошеними краями;

Віракса 250 мг: білого кольору, покриті плівковою оболонкою, круглі, двоопуклі, з ризиком з одного боку, зі скошеними краями;

Віракса 500 мг: білого кольору, покриті плівковою оболонкою, овальні, двоопуклі, з ризиком з обох боків.

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Віракса застосовується у таких випадках:

Вірус вітряної віспи (VZV), інфекції - оперізуючий герпес:

• лікування герпесу та офтальмологічного лишаю у імунокомпетентних дорослих;
• лікування герпесу у дорослих із ослабленим імунітетом.

Вірус простого герпесу (HSV), інфекції - генітальний герпес:

• лікування перших проявів та рецидивів генітального герпесу у імунокомпетентних пацієнтів;
• лікування рецидивів генітального герпесу у дорослих із ослабленим імунітетом;
• супресія рецидивуючого генітального герпесу у імунокомпетентних пацієнтів та пацієнтів з ослабленим імунітетом.

Доза та частота прийому залежить від того, Віракса для чого призначається:

Поперечний лишай у імунокомпетентних пацієнтів. По 500 мг 3 р/добу протягом 7 днів. Лікування демонструє кращі результати, якщо воно розпочато відразу після появи висипу.

Поперечний лишай у пацієнтів з ослабленим імунітетом. По 500 мг 3 р/добу протягом 10 днів. Починати лікування рекомендується відразу після появи висипки.

Генітальний герпес у імунокомпетентних пацієнтів

Перший прояв генітального герпесу. По 250 мг 3 р/добу протягом 5 днів. Починати лікування Віракса рекомендується відразу після прояву генітального герпесу.

Рецидив генітального герпесу. По 125 мг Віраксу, 2 р/добу протягом 5 днів. Починати лікування рекомендується у продромальний період (відчуття пощипування, свербіж, печіння, біль) або одразу після прояву генітального герпесу.

Рецидив генітального герпесу у пацієнтів із ослабленим імунітетом. По 500 мг 2 р/добу протягом 7 днів. Починати лікування Віракса, рекомендується в продромальний період (відчуття пощипування, свербіж, печіння, біль) або відразу після висипу.

Супресія рецидивуючого генітального герпесу в імунокомпетентних пацієнтів. По 250 мг 2 р/добу. Тривалість лікування Віракса залежить від тяжкості захворювання, але лікування має бути припинено після 12 місяців безперервної терапії, щоб переоцінити тяжкість рецидивів та їх частоту. Мінімальний період переоцінки має охоплювати два рецидиви. Доза 500 мг 2 р/добу виявилася ефективною для хворих із ослабленим імунітетом.

Протипоказання

Засіб Віраксу протипоказано приймати за наявності гіперчутливості до фамцикловіру або інших компонентів препарату, а також чутливості до пенцикловіру.

Особливості застосування

Віракса не призначають дітям у будь-якому віці, вагітним і годуючим грудьми.

Побічні ефекти

Ліки Віракса можуть викликати такі побічні реакції:

• З боку крові: тромбоцитопенія.
• З боку психіки: сплутаність свідомості (переважно у літніх пацієнтів), галюцинації.
• З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість (переважно у пацієнтів похилого віку).
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання.
• З боку гепатобіліарної системи: змінені показники функціонального стану печінки, холестатична жовтяниця.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, повік, періорбітальний набряк, набряк гортані, кропив'янка, важкі алергічні реакції (наприклад, поліморфна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), лейкоцитокластичний.
• Порушення з боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія.
• З боку сечовидільної системи: гіперкальціємія, зміна кліренсу креатиніну, гемолітико-уремічний синдром (при застосуванні високих доз фамцикловіру у пацієнтів із зниженим імунітетом).

Можливе підвищене потовиділення, лихоманка.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Віракса, ціна якої залежить від дозування, може взаємодіяти з Пробенецидом та іншими ліками, що впливають на функцію нирок.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua