Вінітел сироп 200 мг/5 мл 200 мл

Вінітел - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Вальпроат натрію є протиепілептичним препаратом. Його основна дія полягає у посиленні гальмівного ефекту гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), що зумовлено впливом на синтез чи метаболізм ГАМК. У деяких дослідженнях in vitro показано, що вальпроат може сприяти реплікації вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Однак, цей ефект є помірним, непостійним, не залежить від дози вальпроату і не був підтверджений у людей.

Фармакокінетика

Терапевтична ефективність вальпроєвої кислоти відзначається при концентраціях від 40 до 100 мг/л (278 – 694 мкмоль/л). Цей діапазон може змінюватись в залежності від часу відбору зразків крові та супутнього лікування.

Частка вільної (незв'язаної) фракції в плазмі зазвичай становить 6- 15% від загального вмісту. Збільшення частоти побічних ефектів може спостерігатися за плазмових рівнів вальпроєвої кислоти, що перевищують терапевтичний діапазон.

Вальпроат проникає через плацентарний бар'єр як у тварин, так і у людей.

Основний шлях біотрансформації вальпроату – глюкуронування (~40%), у якому беруть участь ферменти UGT1A6, UGT1A9 та UGT2B7.

Період напіввиведення вальпроату зазвичай становить від 8 до 20 годин.

У дітей цей період, зазвичай, коротший.

У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю може знадобитися корекція дози залежно від плазмової концентрації вільної фракції вальпроєвої кислоти.

Склад та форма випуску

Активна речовина: вальпроат натрію.

Лікарська форма: сироп.

5 мл сиропу містять 200 мг натрію вальпроату.

Додаткові компоненти: 

• концентрована хлористоводнева кислота або гідроксид натрію для регулювання pH;
• метилпарагідроксибензоат натрію (Е 219);
• пропілпарагідроксибензоат натрію (Е 217);
• сахарин натрію;
• сахароза;
• не кристалізований розчин сорбіту (Е 420);
• ароматизатор "Вишня";
• очищена вода.

Фізико-хімічні властивості: сироп червоного кольору із характерним запахом.

У скляному флаконі з кришкою для контролю першого відкриття міститься 100 мл або 200 мл сиропу вінітел. Кожен флакон упакований у картонну коробку, де також знаходиться шприц-дозатор об'ємом 5 мл і адаптер для шприца.

Показання до застосування

Вінітел рекомендується для лікування генералізованої, фокальної або інших форм епілепсії.

Вінітел купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Лікарський засіб вінітел не рекомендується у таких випадках:

• під час вагітності, за винятком ситуацій, коли немає іншої альтернативної терапії;
• у жінок репродуктивного віку, які не відповідають умовам «Програми запобігання вагітності»;
• при загостренні захворювань печінки;
• при тяжких порушеннях функції печінки, особливо спричинених ліками, в особистій чи сімейній історії хвороби;
• при порушеннях ферментів обміну сечовини;
• при підвищеній чутливості до вальпроату натрію або до будь-якого компонента препарату;
• при порфірії;
• при відомих мітохондріальних розладах, викликаних мутаціями в гені, що кодує мітохондріальний фермент-полімеразу, наприклад, у пацієнтів із синдромом Альперса-Гуттенлохера та у дітей віком до 2 років з підозрою на розлади, пов'язані з полімеразою.

Особливості застосування

Діти

Вінітел схвалений для використання в дитячій практиці.

Застосування препарату вінітел для лікування епілепсії не рекомендується під час вагітності, крім випадків, коли немає альтернативи. Якщо жінка, яка приймає вінітел, завагітніла, їй необхідно негайно звернутися до фахівця для розгляду інших варіантів лікування.

Вінітел виділяється у грудне молоко людини у концентраціях, що становлять від 1 до 10% рівня у плазмі крові матері. Слід вирішити, чи припиняти грудне вигодовування або припиняти/утримуватись від терапії вальпроатом, враховуючи користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії для жінки.

Побічні ефекти

При застосуванні препарату вінітел можливі прояви небажаних реакцій з боку організму:

• гепатобіліарні порушення: ураження печінки, транзиторне підвищення печінкових ферментів, особливо на початку лікування, тяжке ураження печінки, у тому числі недостатність, іноді з летальним кінцем;
• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, захворювання ясен, стоматит, біль у шлунку, діарея, панкреатит, іноді з летальним кінцем;
• з боку нервової системи: можливі ступор, тремор, екстрапірамідні розлади, сонливість, судоми, погіршення пам'яті, головний біль, ністагм, кома, енцефалопатія, летаргія, атаксія, парестезія та загострення судом. Рідко проявляються оборотна деменція, когнітивні порушення;
• з боку психіки: спостерігаються сплутаність свідомості, галюцинації, агресія, збудження, порушення поведінки, психомоторна гіперактивність, проблеми з навчанням;
• метаболічні та аліментарні порушення: гіпонатріємія, збільшення маси тіла, гіперамоніємія, ожиріння. Гіперамоніємія може викликати блювання, атаксію та помутніння свідомості, що потребує припинення лікування;
• з боку ендокринної системи: синдром невідповідної секреції АДГ, гіперандрогенія, гіпотиреоз;
• з боку крові та лімфатичної системи: анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, лейкопенія, аплазія кісткового мозку, макроцитарна анемія;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: можливі гіперчутливість, алопеція, ураження нігтів, ангіоневротичний набряк, висипання, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона;
• з боку репродуктивної системи: дисменорея, аменорея, чоловіча безплідність, синдром полікістозних яєчників, гінекомастія;
• порушення з боку судин: кровотеча, васкуліт;
• порушення з боку органів зору: диплопія;
• з боку органу слуху: глухота;
• з боку нирок та сечовивідного тракту: нетримання сечі, ниркова недостатність, енурез, тубулоінтерстиціальний нефрит;
• загальні порушення: гіпотермія, периферичні набряки;
• з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: проявляються зниження мінеральної щільності кісток, остеопенія, остеопороз, системний червоний вовчак, рабдоміоліз;
• з боку дихальної системи: плевральний випіт;
• результати досліджень: зниження рівня факторів коагуляції, патологічні результати тестів на згортання крові;
• доброякісні та злоякісні новоутворення: мієлодиспластичний синдром.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Вінітел може посилювати дію антипсихотиків, інгібіторів МАО, антидепресантів та бензодіазепінів. Вінітел також може підвищувати побічні ефекти оланзапіну (нейтропенія, тремор та ін.), підвищує рівень фенобарбіталу, примідону та пропофолу в плазмі, а також може збільшувати токсичність зидовудину та німодипіну. Вінітел знижує рівень фенітоїну, але підвищує його вільну фракцію, що може призвести до передозування.

Комбіноване застосування з фермент-індукувальними препаратами знижує рівень вальпроату в плазмі, що потребує моніторингу. Застосування з ацетилсаліциловою кислотою, антикоагулянтами, циметидином та еритроміцином може підвищувати рівень вальпроату. Антибіотики групи карбапенему та рифампіцин знижують рівень вальпроату, що потребує корекції дозування. Інгібітори протеази та холестирамін також знижують рівень вальпроату.

Естрогеновмісні препарати збільшують кліренс вальпроату, а метамізол може знижувати його рівень. Вінітел може взаємодіяти з новими протиепілептичними засобами та кольоріапіном, що потребує обережності та моніторингу.

Блок FAQ

Від чого застосовують вінітел?

Вінітел застосовується для лікування різних типів епілепсії, включаючи генералізовану та фокальну форми.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua