Валокордин

Валокордин фармакологічні властивості

Валокордин - ліки, що входять до групи барбітуратів. Має спазмолітичні, седативні та снодійні властивості. У підвищених дозах діє як наркотик.

Склад і форма випуску

Валокордин - комбінований медикамент, що містить дві діючі речовини - фенобарбітал і етилбромізовалеріанат. Також до складу входять допоміжні компоненти: 96% етанол, олія хмелю і перцевої м'яти.

Ліки випускають у вигляді крапель (найчастіше) і у формі таблеток. Валокордин краплі фасують по 20 і 50 мл у флакони-крапельниці та поміщають у картонну упаковку.

На валокордин ціна залежить від форми випуску та об'єму.

Показання до застосування

Ліки призначають у разі:

• нервових розладах;
• легких неврозах;
• стресових станах, що супроводжуються нервовим збудженням (але не при панічних атаках);
• тривожності, що призводить до порушень серцевого ритму;
• м'язових і шлунково-кишкових спазмах;
• збоях у функціонуванні серцево-судинної системи, включно із синусовою тахікардією, кардіалгією;
• безсонні.

Іноді допускається прийом препарату при високому тиску завдяки судинорозширювальним властивостям. Дія при стенокардії та болях у серці не вивчалася.

Протипоказання

Не можна приймати Валокордин у разі:

• індивідуальної непереносимості компонентів;
• алкогольної, наркотичної та медикаментозної залежності;
• респіраторних хворобах, що супроводжуються обструктивним синдромом або задишкою;
• серйозні порушення діяльності печінки та нирок;
• гострому інфаркті;
• вираженій гіпотензії;
• міастенії;
• схильності до суїциду.

Категорично протипоказані ліки вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю, дітям молодше 18 років. З обережністю призначають препарат у разі алергії, гіпофункції надниркових залоз, гіпертиреозу, гіперкінезу, серцевої недостатності.

Побічні ефекти

Валокордин здатен викликати:

• головний біль і запаморочення;
• кістково-м'язові та суглобові болі;
• зниження тиску;
• погіршення апетиту;
• сухість у ротовій порожнині;
• тяжкість у ділянці епігастрію;
• нудоту, діарею або запор;
• когнітивні порушення;
• загальмованість реакцій;
• погіршення концентрації уваги;
• слабкість, втома, сонливість;
• апатію, депресію;
• порушення концентрації рухів, що може стати причиною падінь і переломів;
• тромбоцитопенію, анемію;
• сплутаність свідомості;
• галюцинації;
• безсоння (у літньому віці).

Іноді можливий розвиток риніту, кон'юнктивіту, сльозотечі, пурпури, акне, кропив'янки, токсичного некролізу.

У вкрай рідкісних випадках спостерігаються алергічні реакції, які проявляються набряком обличчя, свербежем, висипаннями, утрудненим диханням, ангіоневротичним набряком.

При тривалому прийомі Валокордину відбувається:

• порушення остеогенезу і зменшення щільності кісток;
• виникнення остеопенії, рахіту, остеопорозу;
• розвиток медикаментозної залежності;
• отруєння бромом.

Передозування супроводжується запамороченням, головним болем, нудотою, сонливістю, зниженням тиску. Можливий глибокий сон, від якого неможливо розбудити. У разі тяжких отруєнь порушується серцева діяльність, частішає, а потім сповільнюється дихання, сповільнюється пульс, знижується температура тіла, послаблюються або зникають рефлекси, людина впадає в кому. За відсутності лікування набрякають легені, розвивається судинна недостатність або дихальний параліч, що стає причиною смерті. Тому за появи будь-яких негативних реакцій слід негайно звернутися до лікаря. Терапію підбирають з урахуванням тяжкості симптоматики: штучне дихання, призначення десенсибілізаторів, промивання шлунка, введення плазмозамінників або плазми, діурез лугами, гемоперфузія, гемодіаліз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Перш ніж приймати ліки, необхідно уважно вивчити інструкцію, щоб уникнути негативних проявів.

Препарати, у складі яких є вальпроєва кислота, і МАО-інгібітори посилюють дію Валокордину, а рифампіцин - послаблює. При одночасному прийомі із зидовудином підвищується токсичність обох ліків.

Потенційну небезпеку становлять комбінації Валокордину з медикаментами, що впливають на ЦНС, оскільки препарат посилює дію засобів для наркозу, транквілізаторів, анестетиків, нейролептиків, знеболювальних. При одночасному прийомі з іншими седативними засобами та алкогольними напоями можливе пригнічення дихання.

Препарат посилює токсичність метотрексату, активізує ферменти печінки, внаслідок чого може прискорити метаболізм багатьох ліків (сульфаніламідів, антибіотиків). Водночас Валокордин послаблює дію трициклічних антидепресантів, антикоагулянтів, метронідазолу, саліцилатів, глюкокортикостероїдів, тиреоїдних гормонів, доксицикліну, ламотриджину, парацетамолу, пероральних контрацептивів.

При довготривалому використанні спільно з препаратами золота збільшується ймовірність пошкодження нирок, а з НПЗЗ - ризик кровотеч і розвитку виразки шлунка.

Під час прийому Валокордину не можна керувати автомобілем і займатися роботою, що вимагає швидкості та підвищеної уваги, оскільки препарат уповільнює реакції.

Валокордин купити можна в мережі аптек АЦН, зробивши замовлення онлайн. Ліки продаються за рецептом

FAQ

Валокордин від чого допомагає?

Це заспокійливий засіб, який чинить сприятливу дію на серце і кровоносні судини, полегшує засинання при безсонні. Його приймають у разі порушень у роботі серцево-судинної системи, нервових збуджень, неврозів, що супроводжуються тривожністю і страхом, труднощів під час засинання.

Валокордин як приймати?

Ліки п'ють під час їди. Краплі попередньо розводять невеликою кількістю води. Приймають по 15-20 крапель тричі на добу. У разі безсоння разову дозу дозволяється збільшити вдвічі.

Тривалість прийому визначає лікар залежно від віку та індивідуальних особливостей пацієнта, загального стану здоров'я, клінічного ефекту.

Використана література

https://compendium.com.ua/

https://mozdocs.kiev.ua

https://likicontrol.com.ua/