Тривонор таблетки 20 мг №28

Трівонор - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Пароксетин – селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну, ефективний при депресії, обсесивно-компульсивних та панічних розладах. Він слабо взаємодіє з іншими рецепторами та не впливає на психомоторні функції чи дію алкоголю. Пароксетин не змінює показники серцево-судинної системи.

Фармакокінетика

Пароксетин швидко всмоктується та метаболізується у печінці. Виводиться із сечею (64%) та фекаліями (36%). Період напіввиведення – близько одного дня, стабільна концентрація досягається через 7-14 днів. Концентрація у плазмі не корелює з клінічним ефектом. Близько 95% зв'язується із білками плазми. У літніх та пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю концентрація може бути підвищеною.

Склад та форма випуску

Діюча речовина трівонор: пароксетин.

Лікарська форма трівонор: таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

1 таблетка трівонор містить 25,83 мг пароксетину мезілату, що відповідає 20 мг пароксетину.

Допоміжні інгредієнти трівонор: 

• кальцію гідроген фосфат;
• безводний;
• крохмальгліколят натрію;
• магнію стеарат.

Склад оболонки: 

• лактози моногідрат;
• гідроксипропілметилцелюлоза;
• діоксид титану (Е 171);
• поліетиленгліколь 4000;
• оксид заліза жовтий (Е 172);
• оксид заліза червоний (Е 172).

Основні фізико-хімічні властивості трівонор: таблетки з плівковою оболонкою мають колір від жовтого до помаранчевого, овальної або круглої форми. На одній стороні таблетки є тиснення "POT 20", а з обох боків є насічки.

Трівонор упакований по 14 таблеток у блістері та вкладений у картонну коробку №28.

Показання до застосування

Дорослі:

• лікування великого депресивного розладу;
• обсесивно-компульсивний розлад: терапія симптомів та профілактика рецидивів;
• панічний розлад: лікування симптомів та профілактика рецидивів, включаючи випадки з агорафобією та без неї;
• соціальні фобії/соціально-тривожні розлади: лікування соціальних фобій та тривожних станів;
• генералізований тривожний розлад: терапія симптомів та профілактика рецидивів;
• посттравматичний стресовий розлад: лікування посттравматичного стресового розладу.

Трівонор купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до пароксетину або будь-якого іншого інгредієнта препарату;
• не слід використовувати трівонор одночасно з інгібіторами моноамінооксидази (МАО), включаючи лінезолід (зворотний неселективний інгібітор МАО) та метилтіонінія хлорид (метиленовий синій), а також через 2 тижні після припинення лікування інгібіторами МАО;
• також не рекомендується застосовувати інгібітори МАО протягом щонайменше 2 тижнів після припинення лікування пароксетином;
• трівонор не слід поєднувати з тіоридазином, оскільки пароксетин може підвищувати рівні тіоридазину, що може призвести до подовження інтервалу QT та важких шлуночкових аритмій, таких як torsades de pointes, з можливим летальним кінцем;
• застосування препарату трівонор у поєднанні з пімозидом також протипоказане.

Особливості застосування

Діти

Трівонор не призначений для лікування дітей.

Також трівонор не рекомендується використовувати під час вагітності та грудного вигодовування, якщо тільки передбачувана користь для матері не перевищує потенційного ризику для дитини.

Побічні ефекти

• Кров та лімфатична система: підвищена кровоточивість (екхімози, гінекологічні кровотечі), лейкопенія, тромбоцитопенія;
• імунна система: тяжкі алергічні реакції (анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк);
• ендокринна система: синдром недостатньої секреції антидіуретичного гормону;
• метаболізм та харчування: підвищення холестерину, зниження апетиту; змінений глікемічний профіль у пацієнтів із діабетом; гіпонатріємія, зазвичай, у літніх пацієнтів;
• психічні розлади: сонливість, безсоння, ажитація, аномальні сни; сплутаність свідомості, галюцинації; маніакальні реакції, занепокоєння, деперсоналізація, панічні атаки, акатизія; суїцидальні ідеї, суїцидальна поведінка, агресія;
• нервова система: запаморочення, тремор, біль голови; екстрапірамідні розлади; судоми, акатізія, синдром неспокійних ніг; серотоніновий синдром (ажитація, сплутаність свідомості, діафорез, галюцинації, гіперрефлексія, міоклонус, тахікардія, тремор);
• органи зору: нечіткість зору, мідріаз, гостра глаукома;
• органи слуху: дзвін у вухах;
• серцево-судинна система: синусова тахікардія, постуральна гіпотензія, транзиторні зміни артеріального тиску, брадикардія;
• дихальна система: позіхання;
• шлунково-кишковий тракт: нудота, запор, діарея, блювання, сухість у роті, шлунково-кишкові кровотечі;
• гепатобіліарна система: підвищення печінкових ферментів, гепатити, жовтяниця, печінкова недостатність;
• шкіра та підшкірна клітковина: підвищене потовиділення, висипання на шкірі, свербіж, важкі шкірні реакції (поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), кропив'янка, фоточутливість;
• сечовидільна система: затримка сечовиділення, нетримання сечі;
• репродуктивна система: статева дисфункція, гіперпролактинемія/галакторея, менструальні порушення, пріапізм;
• скелетно-м'язова система: артралгія, міалгія, підвищений ризик переломів у пацієнтів віком від 50 років;
• загальні порушення: можливі астенія, збільшення маси тіла та периферичні набряки;
• симптоми відміни: можливі запаморочення, розлади чутливості, розлади сну, тривожність, головний біль, ажитація, нудота, тремор, сплутаність свідомості, підвищена пітливість, діарея, емоційна нестабільність, порушення зору, посилене серцебиття, збудження.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Трівонор із серотонінергічними препаратами (L-триптофан, триптани, трамадол, інші СІОЗС, літій, фентаніл, звіробій) може спричинити серотоніновий синдром, необхідний контроль. Комбінація з інгібіторами МАО та пімозидом протипоказана через ризик подовження інтервалу QT.

Трівонор змінює метаболізм інших препаратів. З інгібіторами ферментів потрібні мінімальні дози, індуктори (карбамазепін, рифампіцин, фенобарбітал, фенітоїн) – коригування дози за клінічним ефектом.

СІОЗС продовжують дію мівакуріуму та суксаметоніуму. Фосампренавір/ритонавір знижують рівень пароксетину, що може вимагати коригування дози. Трівонор збільшує рівень проциклідину, вимагаючи коригування дози при антихолінергічних ефектах.

Карбамазепін, фенітоїн та вальпроат натрію не впливають на фармакокінетику пароксетину у епілептиків. Трівонор підвищує рівень препаратів, що метаболізуються CYP2D6 (трициклічні антидепресанти, фенотіазини, рисперидон, атомоксетин), знижуючи ефективність тамоксифену. Не впливає на субстрати CYP3A4 (терфенадин, альпразол).

Трівонор посилює антикоагулянтну активність, підвищує ризик кровотеч із нестероїдними протизапальними засобами та ацетилсаліциловою кислотою. Комбінація з правостатином підвищує рівень глюкози у діабетиків, вимагаючи коригування дози гіпоглікемічних засобів.

Блок FAQ

Навіщо застосовують трівонор?

Для дорослих:

• лікування великого депресивного розладу;
• терапія симптомів та профілактика рецидивів обсесивно-компульсивного розладу;
• лікування симптомів та профілактика рецидивів панічного розладу, включаючи випадки з агорафобією або без неї;
• лікування соціальних фобій та тривожних станів;
• лікування проявів та профілактика рецидивів генералізованого тривожного розладу;
• лікування посттравматичного стресового розладу.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua